неділя , 21.07.2019

Головна святиня Тернополя – Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці

Майже в самому серці Тернополя розташований Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, або як його називали давніше – Домініканський костел Пресвятої Діви Марії та монастир.

Це культова споруда у стилі бароко, збудована ще у 1749-1779 роках. Храм належить Українській греко-католицькій церкві.

Історія собору тягнеться ще з далекого 1749 року, коли було розпочато його будівництво. Автором проекту став Август Мошинський, хоча у свій час лаври приписували Янові де Вітте та Павлу Гіжицькому.

Будівництво розпочали на місці Марійської церкви, яку суттєво пошкодили татари під час нападів. Розбудову та усі поточні витрати на себе взяв Юзеф Потоцький, який власне заборонив проводити реконструкцію попередньої святині. Згодом він взяв на утримання новий собор, монастир і ченців-домініканців, які там оселилися.

Будівництво в стилі бароко тривало аж до 1779 року. За цей час було зведено дві башти, сам храм і монастир, Юзефом Хойницьким створено бічні фрески. Внутрішній розпис повністю оформив Станіслав Строїнський.

Від початку костел отримав назву святого Вінсента Феррера.

У 1772 році в будинку монастиря розмістили декілька державних установ Тернопільського округу.

У 1820 році місцева влада видала указ, згідно з яким домініканські ченці були змушені залишити монастир. Згодом його передали єзуїтам.

У 1903 році костел все ж вернули домініканцям, які протягом 1908-1910 року під керівництвом відомого архітектора Владислава Садловського провели значну реставрацію: відновили фрески та намалювали нові, збудували купол, встановили кілька малих вівтарів, орган, а також провели електроенергію.

Під час Другої Світової війни, а саме в боях за Тернопіль 1944 року, собор разом із монастирем зруйнували майже повністю. До реставрації приступили майже одразу по закінченні війни. Тривала відбудова аж до 1959 року.

Попри значні зусилля вірян та духівництва більше ніж десять років приміщення слугувало картинною галереєю та архівом (1978-1989 роки).

Значну увагу варто приділити підземеллю собору. Наразі там розміщені деякі церковні речі.

Вчені зазначають, що на сьогодні значна частина підземних ходів засипана землею, проте деякі з них можуть вести до Театрального майдану й ряду інших визначних споруд Тернополя. Саме склепіння зведено зі стародавніх каменю і цегли.

Ще однією своєрідною пам’яткою є годинник, який на південну дзвіницю встановили 9 квітня 2015 року. Своїм дзвоном він гласить містянам про годину дня.

Варто зазначити, що діаметр циферблата становить 160 сантиметрів. А ще ззовні він майже повна копія того годинника, який був встановлений між Першою та Другою Світовими війнами.

На сьогодні Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці є не лише культовою релігійною спорудою, де щодня відправляється по декілька богослужінь, але й популярним місцем серед туристів. Розміщена святиня на вулиці Йосипа Сліпого – майже у самому центрі міста – недалеко від його серця-озера.

Христина СЛОТА

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Free WordPress Themes - Download High-quality Templates