Четвер , 25.04.2024

На Тернопільщині розташований унікальний “малий Версаль” (ФОТО)

Одним із культових на Тернопільщині можна назвати Вишнівецький палац – архітектурну пам’ятку, збудовану (повністю реконструйовану) у XVI столітті в однойменному містечку (на сьогодні селище міського типу у Збаразькому районі).

У свій час палац був офіційною резиденцією князів Вишневецьких, а згодом – шляхтичів Мнішеків.

На жаль, вчені не можуть встановити точної дати зведення палацу, проте перші згадки в історичних джерелах датуються 1395 роком.

Тоді Дмитро Корибут (Ольгердович) отримав від Великого князя Литовського Вітовта кілька поселень на Волині. Одним із них був Вишнівець (сьогодні Старий Вишнівець). Саме тоді і було збудовано перший замок для захисту земель від татаро-турецьких набігів.

Наступна документальна згадка датується аж 1640 роком. Тоді Ярема Вишневецький власними коштами перебудував та укріпив фортецю, зведену ще Корибутом. Окрім відбудови Ярема модернізував укріплення, збудував монастир кармелітів, який став невід’ємною частиною оборонної системи.

Попри значну реконструкцію, палац все ж мав свої слабкі сторони. Про це свідчать події 1675 року. Тоді турки організували напад на замок, де зібралася вся шляхта.

Одинадцять днів війт міста Єжи Борковський боронив споруду, проте 31 серпня нападники зуміли прорватися всередину і вбити всіх. У битві постраждала не лише шляхта, а й сама споруда, значну частину якої було зруйновано.

Лише у 1705 році місцева влада частково зуміла відновити фортифікаційні елементи. У 1730-ті роки архітектор Бланже розробив проект нового палацу, який втілив у життя Міхал Сервацій Вишневецький.

Окрім майже повної реконструкції будівлі було споруджено Вишнівецький парк. Пам’ятка садово-паркового мистецтва виконана у стилі бароко, що характерно для того часу.

Від початку загальна площа становила 219 га (з часом вона зменшилася до 8 га). На сьогодні парк перебуває під захистом Державного історико-архітектурного заповідника і має загальнодержавне значення.

Після смерті останнього чоловіка з роду Вишневецьких палац було передано під керівництво представників по жіночій лінії – Мнішеків.

Вчені зазначають, що саме за їх правління та догляду Вишнівецький палац досягнув свого піку, здобувши визнання усього світу та ставши намистиною європейського палацове-паркового мистецтва.

Мнішеки дбали не лише про зовнішній вигляд палацу, а й про його наповнення. Впродовж 1716-1846 років (правління трьох поколінь) тут створюють масштабну колекцію живопису (особисті зібрання Вишневецьких, Потоцьких, Сангушко, Чарторийських, Острозьких), антикварних меблів, кахлів, зброї, скульптури, дорогого посуду та літератури. Всього було представлено понад двох тисяч одиниць витворів мистецтв.

У 1848 році палац відвідав Оноре де Бальзак, назвавши його “малим Версалем”.

На жаль, Перша та Друга Світові війни нанесли значних руйнувань замку; велика частина витворів мистецтв була втрачена. Відбудувати палац вдалося лише наприкінці 1950-х, проте відновили лише його екстер’єр, зумівши зобразити втрачене поєднання класицизму і бароко.

Попри значні втрати Вишнівецький палац визнано пам’яткою національного значення. Окрім звичних екскурсій тут проводять виставки, урочисті заходи тощо.

Добратися до палацу можна прямим автобусом з Тернополя або із пересадкою у Збаражі. Вартість квитка коливається в межах 30 гривень. Поїздка з Тернополя триває трохи більше ніж годину.

Христина СЛОТА