П’ятниця , 19.04.2024

На службі в галицької Мельпомени

Відома українська співачка та акторка Софія Стадникова була родом з Тернополя. Народилася діячка культури 13 вересня 1886 року в сім’ї Елеонори й Андрія Стечинських (деякі джерела подають 1888-й рік). 

Вокальну освіту Софія здобула у Львові, а потім – у Києві, де вже пробувала себе в ролі співачки та акторки театру.

Впродовж 1901-1913-х років Софія проживає у Львові та працює в театрі товариства «Руська Бесіда». Після переїзду до Києва з 1915 по 1918 виступає у Театрі Миколи Садовського, а потім у різних трупах, які очолює Йосип Стадник.

Через деякий час відома діячка культури повертається до Львова, де працює в Державному театрі імені Л. Українки (1939-41 рр), з 1941 до 1944 – у Львівському оперному театрі, а до 1946-го – у кількох театрах Дрогобича та Львова.

Софія Стадникова мала не лише надзвичайний акторський талант, а й дзвінкий голос. Володіючи чистим сопрано артистка з успіхом виконувала одні з найскладніших пісень, тим самим стаючи все популярнішою серед глядачів та інших діячів культури.

Розквіту Софії сприяв її чоловік Йосип Стадник – відомий актор, режисер, перекладач та педагог. Він не лише захоплювався талантом дружини, але й робив все, аби вона стала відомою. Так, у свій час у Києві він очолював декілька труп, у яких виступала і його обраниця. Саме їй він віддавав головні ролі.

Про це та багато іншого Софія Стадникова написала у своїх спогадах, які вийшли в березні 1989 року під назвою «На службі в галицької Мельпомени». За два роки написання (з 1956 по 1958 рр) діячка культури майже детально описала свою кар’єру та спільну роботу з чоловіком, деякі сімейні моменти, зокрема пов’язані з дітьми та їх вихованням.

«Ще перед уродженням Стефи, десь 1909 року, Йосип Стадник дістав дозвіл від російського генерал-губернатора на в’їзд з трупою до Кам’янця-Подільського. Правда, були ми тоді і в Жмеринці. З Чернівців їхали фірами, було 28 великих підвід, і ціла трупа їхала на ці гастролі з декораціями і цілим майном… Приїхали на малу границю. Настрій був чудовий. Театральна молодь співала народні українські пісні. Урядники митниці вийшли слухати пісень», – писала Софія.

Із записів Софії відомо, що вона лише деякий час їздила з трупою, а потім – окремим фіакром самотужки, або з чоловіком.

Проте, як зазначають науковці, у дописах Софії Стадникової є багато помилок, зокрема пов’язаних із точним датуванням подій. Авторка детально описує гастролі у Кам’янці-Подільському, датуючи події 1909 роком. Однак дійство могло відбуватися влітку 1912-го – перед народженням доньки Стефи (як це описує акторка). До того ж, це є підтвердженням того, що акторка грала вже вагітною.

У монографії «Музична культура Галичини: друга половина XIX — перша половина XX століття» Мирон Черепанин досліджує творчість як Софії Стадникової, так і її чоловіка Йосипа. Автор виділяє визначні на його думку вистави, у яких грала актриса, та які позитивно впливали на її подальший розвиток.

На превеликий жаль, немає детальної біографії Софії Стадникової. Про життя акторки та співачки можна дізнатися з її власних записів, та нотаток її дітей, які, до речі, теж стали діячами культури: син Ярема – актор, співак та режисер, донька Стефа – співачка й драматична акторка.

Померла Софія Стадникова 21 вересня 1959 року у Львові.

Христина Слота