неділя , 19.11.2017

Станіслав Горак – поет із Тернополя, який воював в Армії Крайовій

Відомий польський поет та прозаїк, журналіст Станіслав Горак тісно пов’язаний з Тернополем. Саме тут 4 вересня 1925 року народився діяч культури. 

На превеликий жаль, біографія митця достеменно невідома. В українських архівах міститься лише незначна інформація, тоді як до польської документації немає належного доступу.

Станіслав Горак, як вже зазначалося, народився в Тернополі. Через деякий час хлопець разом з батьками переїхав до польського міста Новий Сонч (українська назва – Новий Санч), де здобув початкову освіту. Опісля юнак переїжджає до Львова, де навчається в гімназії.

У 1943-1944 роках Станіслав воює в Армії Крайовій. За геройські досягнення хлопця перевели в Польську Народну армію, де він пробув офіцером до 1950 року. Тоді ж – наприкінці 1949-го – він стає членом Польської об’єднаної робітничої партії.

Після закінчення служби Станіслав Горак разом із сім’єю переїжджає до міста Битомі. Лише там чоловік починає писати вірші та прозу. Дебютним для нього став 1955 рік. Саме тоді на сторінках «Західного щоденника» (пол. Dziennik Zachodni) під псевдонімом Станіслав Зборович виходить ряд поетичних творів. Позитивна критика сприяла подальшому написанню та присвяченню себе літературі.

З 1956 по 1959 рік Станіслав працює журналістом у місцевій газеті. Впродовж 1960-1964 років Горак займає посаду директора міського будинку культури, а з 1964 до 1975-го – стає літературним керівником Сілезької оперетки (міський театр у Глівіце — філія Сілезької Опери).

Дізнатися про життя Станіслава Горака можна з його щоденника, який поет вів впродовж кількох років. На жаль, зараз він не є у відкритому доступі.

Помер Станіслав Горак у місті Битомі 10 вересня 1990 року. Там його й поховали.

На сьогодні Станіслав Горак – визначна постать польської літератури. Його творча спадщина налічує декілька поетичних збірок:

  • «Czerwona latarnia» (1957);
  • «Jesień zaczyna się w nocy» (1961);
  • «Państwo róży» (1964);
  • «Listopadowe sady» (1965);
  • «Okolica wiecznych burz» (1968);
  • «Liryki. Poezje wybrane» (Катовіце 1972);
  • «Samorzeźby» (1987);
  • «Arrasy. Złoty ul» (1990);
  • «Studium ciszy» (2000, вибрані вірші, редактор Марцін Галась).

А також повісті:

  • «Pustelnia» (Катовіце 1968);
  • «Pole chwały» (Катовіце 1971);
  • «Ostatni las» (Катовіце 1974);
  • «Koronacja» (Катовіце 1976);
  • «Twierdza» (Катовіце 1979);
  • «Cena ciszy» (Катовіце 1980);
  • «Muzeum» (Катовіце 1981);
  • «Lipiec przed sierpniem» (Катовіце 1985);
  • «Osiemdziesiąty rok» (Катовіце 1985).

На жаль, Станіслав писав лише польською мовою, зрідка згадуючи своє українське коріння.

Варто зазначити, що Станіслав Горак також має ряд відзнак, серед яких:

  • Кавалерський хрест Ордена Відродження Польщі;
  • Золотий і срібний Хрест Заслуги;
  • Партизанський Хрест;
  • Медаль «Перемоги і Свободи»;
  • Медаль «За участь у боях за Берлін»
  • Відзнака «Заслужений діяч культури».

Христина СЛОТА, “Терноград”

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Free WordPress Themes - Download High-quality Templates