Середа , 24.04.2024

Казімеж Айдукевич – польський філософ родом із Тернополя

З Тернополем тісно пов’язані не лише імена вітчизняних діячів, проте й закордонних. Одним з таких є Казімеж Айдукевич – відомий польський науковець, філософ, логік, семантик.

Казімеж Айдукевич народився в Тернополі 12 грудня 1890 року. Його батьком був відомий та заможний на той час чиновник Броніслав Айдукевич. Матір’ю була Магдалена Гартнер.

Через деякий час хлопець разом з сім’єю переїздить до Кракова, де закінчує “повшехну” школу.

Одразу після закінчення школи сім’я переїздить до Львова. Саме там Казімеж у 1908 році закінчує гімназію (дані не мають офіційного підтвердження, оскільки деякі джерела стверджують, що хлопець у тому ж році закінчив Тернопільську гімназію).

Опісля Казімеж здобував вищу освіту у Львівському, а потім Ґеттінґенському університетах (Німеччина, 1913-1914 рр).

У Львові хлопець студіював філософію під керівництвом відомого К. Твардовського. Окрім цього викладачами юнака були не менш знамениті та освічені Д. Гільберт та Е. Гуссерль у Ґеттінгені.

Казімеж не боявся війни. Так, під час Першої світової у складі австрійської армії юнак воює на Італійському фронті. У 1919-20-х роках – вже у польській армії.

Попри насичене воєнне життя, серце Казімежа належало науці. Впродовж 1920-1930-х років він є одним із членів Львівсько-Варшавської школи логіки і семантики.

Свою наукову роботу Казімеж проводив одразу в кількох містах – у Львові та Варшаві. Так, він займав посади доцента кафедри філософії Львівського університету (1921—1925), професора Варшавського університету (1925—1928), завідувача кафедри логіки (1928—1929) і професора (1939—1941) Львівського університету, завідувача кафедри фізики Львівського медичного інституту (1944—1945, нині Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького).

Під час Другої світової війни науковець викладає у підпільній польській школі, паралельно працюючи службовцем.

З 1945 року Казімеж займає посаду завідувача кафедри теорії і методології науки (1945—1955) у Познанському університеті. Там же впродовж 1948-1952 років він також є ректором.

З 1954 року до самої смерті Казімеж Айдукевич займає посаду редактора наукового журналу, який він же ж і створив.

Окрім активної викладацької діяльності Казімеж не переставав займатися наукою. Так, у свій час він розробив та детально розписав семантичну теорію мови і теорію дефініції вислову (до речі, нею користуються у кількох країнах світу), зробив оцінку математичній та загальній логіці, а також досліджував теорію й методологію наук.

Помер відомий науковець 12 квітня 1963 року в столиці Польщі – Варшаві. Там його й поховали.

На сьогодні наукова спадщина Казімежа Айдукевича налічує понад 115 праць, які були опубліковані кількома мовами (польською, німецькою, англійською та мовою есперанто).

У 1990 році відбулося перше офіційне вшанування пам’яті науковця в Тернополі. Тоді були організовані науково-методологічні читання, матеріали яких опублікували окремим журналом.

Христина СЛОТА, “Терноград”