Субота , 18.01.2020

10 цікавих фактів з життя Івана Франка

Перш за все, всі ми звикли бачити в Іванові Франкові відомого письменника, поета, публіциста, перекладача, а також активного громадського і політичного діяча

Іван Франко

Утім, він також був цікавою та неординарною особистістю зі своїми вподобаннями, захопленнями та драмами і трагедіями. Іван Франко палко любив Львів, Галичину та Україну.

Він був атеїстом, але товаришував з багатьма священиками і дискутував з ними на тему світогляду. Загалом, життєвий шлях Франка не менш складний і цікавий, ніж сюжети його літературних творів.

Відтак, ми зібрали 10 цікавих та несподіваних фактів з життя та творчості українського Каменяра.

1. Спати у труні моторошно навіть для дорослого. А Франко це робив у підлітковому віці. Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, він жив на квартирі в далекої родички Кошицької. Помешкання було розташоване на околиці міста. Нерідко таке траплялося, що майбутній письменник спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні. Ці неприємні епізоди з дитинства він згодом відобразив в оповіданні “У столярні”.

2. Після другого арешту у 1880-ому Іван Франко переживав матеріальну скруту, жив впроголодь і навіть мало не помер від недостачі їжі. У цей період він у готелі написав повість “На дні”, потратив тиждень на написання цього твору і потім на останні гроші надіслав його до Львова. Після цього впродовж трьох днів він жив на три центи, які пощастило знайти на березі річки Прут. Цих грошей на той час вистачало хіба що на одну буханку хліба. А коли їх не стало, лежав обезсилений і непритомний. Втім, світ не без добрих людей. Врятував Франка від голоду старий працівник готелю.

3. Іван Франко був відзначався своїми атеїстичними поглядами. Коли Франко помирав, один із знайомих священиків умовляв його помиритися з Господом Богом і з церквою. Та Франко категорично відмовився, сказавши у відповідь: “А що на те сказала б молодь, котру я ціле життя вчив не вірити в Бога?” Помер несповіданий і нерозкаяний.

4. Чотирнадцять – саме стільки мов знав Іван Франко. Неабиякий приклад для молоді! За життя він встиг познайомитися із літературою безлічі країн, попрацювати поетом, журналістом, перекладачем, приміряти на собі роль літературного критика. Так склалось, що батьки його померли доволі рано. Тому освітою й вихованням маленького Франка займалася школа-інтернат. Там він засідав у бібліотеці, що складалася з 500 книг. Змалку займаючись самоосвітою, Франко довів: головне – бажання!

5. Його головним хобі була риболовля. Франко обожнював плести сітки для риби, годинами міг начищати вудочки. Усі свої вміння передав синам. Саме це захоплення зробило з нього першого професійного туриста на Галичині – геть ненароком, то все любов до риболовлі.

6. Франко залишив свій автограф на Писаному Камені. Літній сезон письменник часто любив проводити у селі Криворівня, що у сучасному Верховинському районі. Тож під час перебування на Гуцульщині він кілька разів піднімався на гору Писаний Камінь, яка знаходиться недалеко від Криворівні і під час одного з такого походів залишив там свій автограф. Зараз Писаний Камінь вкритий численними надписами туристів. Уважно придивіться, можливо там досі зберігся і надпис Каменяра?..

7. Іван Якович був першим професійним українським письменником, який відважився жити з праці пера. Не мав державної роботи, не мав жодних нагород, не мав кафедри в університеті. Мав замість того Львів і слова для нього: «І підеш ти в мандрівку століть з мого духа печаттю».

8. Франко відзначався надзвичайною працьовитістю. Кожних два дні він створював новий літературний твір. І так тривало впродовж сорока років його творчого життя. Уявіть собі, що кожного року друкувалося 5-6 його книжок.

9. Львівським сусідом Івана Франка був історик та політик Михайло Грушевський. Наприкінці дев’ятнадцятого століття вони жили в елітному на той час районі Львова, який називали “Софіївкою”.

10. Франко – перший український поет, якого номінували на здобуття Нобелівської премії з літератури.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*