У Борщівському районі поблизу села Монастирок розташована дивовижна печера Язичницька. Славиться вона не лише неймовірною красою, але й історією та місцезнаходженням.
Печера Язичницька розміщується на висоті більш ніж 20 метрів – на скелястому березі річки Серет, що робить її небезпечним місцем для туристів.
Історія утворення тягнеться ще з давніх давен. Тоді на цьому місті була дерев’яна церква, яка за невідомої причини згоріла у 1530-му році, залишивши по собі мармуровий куб та ікону Богоматері.
Вчені вважають, що його привезли з Італії та облаштували для проведення церковних таїн.
Сьогодні на місці церкви знаходиться грот, покритий значним скельним навісом. Розмір гроту невеликий – всього 9,4 на 4,8 метра. Всередині розміщені ікони та свіжі квіти, де люди можуть помолитися, віддавши шану Богу.
Біля печери стоїть камінь бажань (інша назва камінь жертвоприношень), як його називають місцеві жителі.
На ньому висічений хрест і заглиблення, що дозволяє стікати воді. Старожили стверджують, якщо провести ритуал та загадати бажання – воно обов’язково здійсниться.
Бувалі туристи та екстремали говорять, що під гротом у скелі знаходиться ще одна печера, всередині якої є підземне озеро.
Добратись туди можна лише за наявності альпіністського спорядження, ризикуючи звалитися в Серет.
Саме тому для захисту вкрай цікавих відвідувачів місцеві відгородили край скали невеликим дерев’яним парканом.
З Язичницькою та каменем жертвоприношень пов’язано багато містичних історій. Дехто стверджує, що у певні дні року з печери виходять духи предків.
Втрапивши до них на гуляння простий смертний може загадати будь-що і це обов’язково здійсниться. Проте, варто остерігатися демонів, які так і норовлять забрати із собою чиюсь душу.
Говорять, що ще до хрещення Русі печера та камінь служили місцем язичницьких жертвоприношень. До каменю прив’язували жертву, кров якої стікала в землю завдяки спеціальному заглибленню.
Коли на ці землі прийшло християнство, камінь не забрали – чи то не хотіли, чи не змогли. Тоді на ньому висікли хрест, як символ віри та прощення.
Сьогодні печера Язичницька лише набирає популярності серед туристів. Через віддалене місцезнаходження та важку дорогу сюди немає великого напливу людей. Завдяки цьому місце славиться тишею і спокоєм.
Тут можна не лише відпочити від навколишнього світу, а й помилуватися надзвичайно красивими краєвидами, що простягаються ген-ген з високого берега річки Серет.
Добратися печери можна автобусом з Тернополя, звідки курсує прямий рейс до Монастирка. Також щодня їздить автобус Тернопіль – Більче-Золоте, та Тернопіль – Борщів, звідки за незначну плату можна добратися до селища Монастирок на таксі.
Вартість білета залежно від рейсу, коливається від 75 до 90 гривень. До Борщева також можна добратися електричкою. Це обійдеться на 20-30 гривень дешевше, проте на 2-3 години довше (автобусом – в середньому три години).
Зазначу, що добиратися до печери важко. Тому варто запастися зручним спортивним взуттям та одягом, який не шкода забруднити.
Христина СЛОТА