Понеділок , 18.01.2021

Надставна церква – найпопулярніше місце для вінчання тернопільських молодят

Церква Воздвиження Чесного Хреста відома для тернополян як Надставна церква. Це найдавніша святиня міста, яка розташована на спеціально зведеному підвищенні над Тернопільським ставом.

Надставна церква ТернопільІсторія Надставної церкви тягнеться ще з далекого XV століття, проте за іншою версією її збудували ще у XIV столітті.

Перша документальна згадка про храм датується 1570 роком – тоді князь Василь Костянтин Острозький у своїй грамоті згадував невелику сакральну споруду, розташовану на цьому місці.

Проте варто зазначити, що за народними переказами заснування церкви тісно пов’язане з князюванням Данила Романовича (ця історія суперечить офіційній версії заснування міста Тернополя Яном Амором Тарновським у 1540 році, оскільки заявляє, що перше поселення з’явилося тут задовго до зазначеної дати).

На жаль, до сьогодні не збереглася Львівська брама, яка слугувала найбільшим захистом за часів турецько-татарських набігів. Тоді церква виконувала не лише духовну, а й захисну функції – її дзвони сповіщали про напади ворогів. Багаття та смолоскипи, які розпалювали на території святині, виднілися аж на Голубіцьких Товтрах.

У 1627 році із західної сторони до церкви добудували триярусну вежу-дзвіницю із вхідним порталом. До речі, над ним зроблено надпис, який і свідчить про головне призначення прибудови. Це все робили за патронатом Томаша Замойського та його дружини Катерини, доньки Олександра Острозького.

У 1629 році після значного руйнування відбулася реконструкція церкви. Її профінансував князь Острозький.

Надставна церкваВарто зазначити, що Надставна церква була популярною не лише серед місцевих жителів, але й приїжджих. Зокрема значне місце їй у своїх письменах виділили відомий польський мандрівник та посол Ульріх фон Вердум, а також Гелена із Замойських, дружина Станіслава Потоцького.

За часів Другої світової війни церкву зруйнували майже повністю. Проте спільними зусиллями місцевої влади та парафіян у 1954 році було завершено її реконструкцію. На жаль, опісля кілька років її використовували як склад, а пізніше планували зробити зал моди, музей мистецтва. Задля цього радянська влада знищила цінний іконостас, древні розписи та дзвіницю.

Коли споруда перейшла під керівництво Української автокефальної православної церкви почалося відновлення розпису та іконостасу. Роботи проводив відомий тернопільський художник Богдан Ткачик.

До сьогодні максимально збереглася архітектура церкви, яка поєднує у собі елементи ренесансу, староруського та візантійсько-романського стилів. Родзинкою є збережені апсиди – своєрідні настінні виступи.

У самій церкві можна побачити Напрестольне Євангеліє, надруковане у 1649 році у Відні, та чудотворний образ Пречистої Діви, який у 1730 році грамотою ствердив єпископ Атанасій Шептицький.

Христина СЛОТА

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*