Терноград оперативно. достовірно. цікаво Третина замків України розташована на Тернопільщині. Водночас щороку актуальнішим стає питання їх збереження.
Позаминулого року з ініціативи голови ТОДА Степана Барни було започатковано свята замків, які окрім промоції мали суто практичну мету: приводити стародавні споруди до пуття, розчищати їх від сміття, забезпечувати хоча б мінімальні укріплення та консервацію.
Втім, для проведення глобальних реставраційних робіт коштів бракує. Особливо в архітектурних пам’ятках, які не у складі Державного історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопілля».
«Частина замків перебуває на балансі місцевих рад. Скажімо, замок в Токах Підволочиського району. Токи апріорі на відновлення замку коштів не мають. Аналогічна ситуація в Сидорові Гусятинського району та інших замках. Потрібно на рівні держави вирішувати проблематику щодо можливості надання замків в оренду приватними особами чи комерційними структурами або передачі замків на баланс держави», – зазначив Степан Барна під час засідання Ради туристичних міст та регіонів.
Він також наголосив, що Тернопільщина готова бути експериментальним майданчиком щодо концесійної передачі середньовічних споруд інвесторам, оскільки це один з оптимальних виходів для збереження пам’яток.
«Державний історико-архітектурний заповідник «Замки Тернопілля» обслуговує лише 11 з 34 замкових споруд, розташованих на території області. Він отримує державне фінансування на ці цілі. Завдяки отриманим 10 млн грн минулого року ми відкрили дзеркальну залу у Вишнівецькому палаці, провели там реконструкцію. Але що робити з малими замками – це проблема», – окреслив ситуацію голова ТОДА.
Проект надання замків в оренду почнуть з Тернопільщини
Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Михайло Тітарчук на Раді туристичних міст та регіонів заявив, що в міністерстві готові саме з Тернопільщини починати пілотний проект із тимчасової передачі замку приватному власнику.
«Вже є закон щодо державно-приватного партнерства, але ще ніхто не пробував його застосовувати щодо замків. До кінця року буде прийнято закон по концесії. Тобто є власник – держава, є інвестор, який вкладає кошти в реконструкцію і отримує замок в оренду скажімо на 30 років і потім заробляє на послугах. Згодом замок знову переходить у державну власність, але уже відреставрований. Держава гарантує партнеру не втручатися в його діяльність, але інвестор має залишити замок у його первинному вигляді», – пояснив суть концесії Михайло Тітарчук.
Наразі він порадив владі Тернопільщини визначитися з об’єктом, який би став основою експерименту. При цьому зауважив, що процедура передачі споруди інвестору буде довготривалою.
«Такий пілотний проект не вдасться реалізовано швидко, оскільки потрібно буде виготовити чимало документів, це мінімум рік-два», – окреслив приблизні терміни замміністра.
В одному з палаців хочуть поселити людей
Як зауважив начальник відділу охорони культурної спадщини департаменту культури облдержадміністрації Ярослав Пелихатий, наразі на Тернопільщині ще не визначилися, який замок міг би стати основою експерименту, оскільки загалом не було бажаючих взяти старовинну пам’ятку в оренду.
«Бізнесмени не спішать брати замки в оренду, бо це дуже масштабні споруди, там необхідні значні вкладення на реставрацію і створення на його базі готелю чи відпочинкового комплексу. Обласна рада вже заявила про готовність продати Коропецький палац та палац у Струсові, але через відсутність бажаючих цей процес зупинився», – розповідає Ярослав Пелихатий.
Наразі не проведено грошової оцінки даних палаців, оскільки процедура – дороговартісна, а дійсна оцінка короткий термін. Тому в облраді вичікують, коли з’явиться покупець, тоді вже робитимуть усю документацію.
Натомість є амбітний задум облаштувати в палаці у Золотому Потоці діючий фільварок, в якому б панувала атмосфера середньовіччя.
«Щоб там постійно жили люди і, як колись, займалися господарством, тримали свійську птицю, кіз, коней. Палац залишиться у державній власності, люди проживатимуть у ньому як у гуртожитку, при цьому вони будуть на посадах і обслуговуватимуть палац та туристів. В підвалах там збереглися камери НКВД, двері з вічками, це теж можна демонструвати під час екскурсій», – розповів про задум Ярослав Пелихатий.
Палац у Золотому Потоці планують перетворити на фільварок, люди, які проживатимуть у ньому, отримуватимуть зарплату / Фото: castlesua.jimdo.com
Для втілення цього проекту необхідно відремонтувати ліве крило, де був будинок для челяді. Планується, що далі ремонтні роботи у палаці вже проводитимуть люди, які поселяться в палаці.
Розчищаючи палац, виявили сходи, зроблені з… могильних плит
Тим часом в області продовжують відновлювати замки, аби залучити ще більше туристів. Найбільше робіт провели у Збаразькому замку.
«У 10-ти приміщеннях відтворили палацовий інтер’єр з усіма деталями і елементами: гранітні підлоги, стіни, обрамлення камінів, портали над дверима, склепіння. Якщо було дерев’яні чи балкові стелі – це теж відновили. Загалом було освоєно 13 млн грн. У відновлених інтер’єрах розмістили музейні експонати: меблі, предмети побуту. Там тепер панує справжня атмосфера середньовіччя. Замостили подвір’я каменем, бо перед тим вклали бруківкою, а вона не відповідала духу того часу», – перелічив проведені роботи проектувальник, архітектор-реставратор Юрій Вербовецький.
Також у Збаражі почали роботи з відтворення кутових оборонних бастіонів, однак завершити їх ще не вдалося, бо припинив роботу кар’єр в Добриводах Збаразького району. Весь замок збудований з каменю, який добували в цьому кар’єрі, і на відновлення бастіонів брали автентичний камінь.
Зараз аналогічний камінь добувають в інших кар’єрах, але там вже пиляють вручну, а це значно більші часові затрати. Ще минулого року було проведено роботи з консервації Микулинецького, Теребовлянського, Язлівецького замків. Їх розчистили, замуровували вивали, укріпили, щоб аварійні ділянки не продовжували нищитися.
Допрацьовують славетну дзеркальну залу у Вишнівці
«Коштів, яких виділив американський фонд, не вистачає, плануємо перекинути кошти з інших об’єктів. У жовтні там буде свято замку, то вже плануємо дзеркальну залу представити цілком», – розповів Ярослав Пелихатий.
В Кременці розробили документи на розчищення замкової криниці на горі Бона, невдовзі почнуть роботу з її відтворення та укріплення. Глибина криниці – орієнтовно 40 м, вона була вибита в скалі. Є чимало історичних спогадів про цю криницю. Не знати, чи вдасться дістатися до води, бо зараз вода опустилася в нижні горизонти.
В Теребовлянському замку теж планують відновити криницю, вона у кращому стані і масштабніша, ніж кременецька. Заплановано завдяки іноземному гранту відреставрувати і усипальницю князів Синявських на території Бережанського замку, яка служила як костел.
«Документація вже зроблена, зараз проходить експертизу. Коли приїжджав посол Польщі, він запропонував фінансову допомогу. Міністерство культури виготовили необхідну документацію, зараз очікуємо коштів від поляків. Там треба завершити дах, щоб не текло, відновити фасад, ліпнину. Одна польська студентка захистила магістерську роботу, склавши з окремих фрагментів понищену скульптуру з усипальниці. Колись там було дуже багато цікавих фігур. Деякі зараз в музеях Львівщини, деякі були сильно понищені і втрачені», – розповів Ярослав Пелихатий.
В Скалаті минулого року дві вежі пристосували під музеї, цього року експозицію відкриють у третій, бо під час розкопок знайшли чимало історичних артефактів, які варто представити для огляду.
У Золотому Потоці у палаці розчистили підвали. При цьому виявили, що у радянські часи при переобладнанні будівлі для обкому партії сходи зробили з могильних плит єврейського цвинтаря.
У Тернополі відтворять вигляд середньовічного замку
А наймасштабніші роботи невдовзі будуть проведені в Тернополі, де хочуть максимально відтворити первинний вигляд замку і дитинця. Днями під час розкопок була виявлено стіну стародавнього муру, який був зведений при пагорбі для захисту від артилерії.
У Тернополі хочуть максимально відтворити первинний вигляд замку, щоб по мурах могли ходити туристи / фото NAC
«Буде розроблено проект відновлення мурів, як це роблять в Європі. Щоб можна було показати туристам, якої висоти були мури, як виглядала бійниця, щоб люди мали змогу пройтися по мурах. Бо наразі є лише палац, а замок складався з бастіону, мурів та в’їзної брами, яка мала два поверхи, арковий проїзд. Її відновлять частково. Оборонний рів був там, де зараз проїжджа частина, тому міст зроблять символічним, ближче до палацу», – поділився планами Юрій Вербовецкий.