Терноград оперативно. достовірно. цікаво У Тернопільському районі розміщується невелике село Скоморохи. Його населення не перевищує й тисячі чоловік, проте це місце любителям історії відвідати все ж варто.
Родзинкою Скоморохів є давній костел, який і привернув увагу затятого мандрівника Олександра.
«Я люблю подорожувати Тернопільщиною і не тільки. Коли є час, сідаю на велосипед, або в авто і їду шукати щось цікаве та маловідоме. Насправді, в нашому краї мало що досліджено – є повно церков, закинутих палаців, замків тощо, які не зазначені у Вікіпедії, про які знають лише місцеві жителі», – розповідає мандрівник.
Село Скоморохи було засноване кілька століть назад. Достеменно ніхто не знає точного року, проте перша писемна згадка датується 1450 роком. Знайшли письмена поблизу села під час археологічних розкопок.
Відомо, що найстарішу споруду, що збережена до сьогодні, звели у 1908 році. Нею став філіальний мурований костел, будівництво якого організували римо-католики парафії святого Вацлава. Споруда славиться незвичною архітектурою, яка поєднує в собі неоготичні та неороманські стилі.
На превеликий жаль, костел діяв недовго. З 1945 року і до 2005-го його використовували як колгоспне зерносховище. Байдуже ставлення призвело до значних руйнацій та занедбання самої будівлі. Лише у 2006 році, а саме 19 серпня єпископ Мар’ян Бучек відправив месу у поверненому та частково відреставрованому костелі.
«Парафіяни і справді намагаються відбудувати споруду костелу. За час мого приїзду там проводилися деякі ремонтні роботи, особливо це помітно всередині – все свіже та чисте, відновили віконні рами. Це добре, що люди слідкують за храмами та історичними спорудами, бо в багатьох місцях, де я був, усе це занедбано, закинуто, а подекуди ще й спеціально зруйновано», – ділиться враженнями Олександр.
Уже кілька років храм дієвий. Декілька раз на тиждень тут відправляють месу.
«Мені пощастило, що я потрапив на час богослужіння – костел був відкритий. Тоді взагалі трапився кумедний випадок. Я ходив поблизу та обдивлявся споруду, тоді як до мене підійшла пенсіонерка й питає: «Отче, як вам наш храм?» Чи то на неї моя борода вплинула, чи що, навіть не знаю… Парафіяни до туристів відносяться добре, головне поводити себе чемно, не шуміти під час меси. Настоятель храму може детально розповісти про його історію, реконструкцію, парафію, подальші плани тощо. Навіть дозволяють сфотографувати. Дуже мене вразили статуї святих, розміщені в спеціальних нішах, посередині яких вітраж, збережений ще з часів будівництва».
У 2014 році було завершено один з етапів реконструкції. У костелі відновили частину стіни, в загальному укріпили споруду, зробили ремонт всередині. 
Село Скоморохи розташоване в 23-ох кілометрах від Тернополя. Дібратися до нього можна автобусом або завдяки службі таксі.
«Я їхав за гарної погоди велосипедом. То лиш так здається – 23 кілометри. Насправді відстань долається за годину, а то й менше – залежно як їхати. До того ж, по дорозі можна побачити багато чого цікавого. Краще їхати через Великі Гаї – там спокійніша дорога, але туди на два-три кілометри довше».
Як стверджує Олександр, для поціновувачів прекрасного і навіть дещо раритетного в селі Скоморохи є на що глянути. Костел, хоч і родзинка населеного пункту, проте не винятковість.
«Відділення зв’язку, будинок культури, старе кладовище, хати місцевих, що збереглися ще з часів Першої світової, а то й раніше – усе це наше, рідне. Видно красу українського, душу нашого народу, спосіб життя та звичаї. Навіть той самий будиночок пошти – старенький, згорблений, проте з якою історією. До речі, історій тут багато – місцеві люблять їх розказувати. Та й про своє, рідне, вони дбають. Цьому варто навчитися кожному українцеві».
Христина Слота
Фото надані Олександром