неділя , 19.11.2017

Станіслав Дністрянський – науковець, яким пишаються у Тернополі

Окрім визначних діячів культури Тернопільщина славиться й науковцями. Одним із них є Станіслав Дністрянський – політичний діяч, галицький академік, вчений-правник. 

Народився Станіслав Северинович Дністрянський 13 листопада 1870 року в місті Тернопіль. Його батько – Северин – був першим директором учительської семінарії для чоловіків. Саме це й вплинуло на розвиток хлопця і його подальшу діяльність.

В семінарії під суворим керівництвом батька Станіслав закінчив чотири класи. Опісля (приблизно в 1887-му) перейшов до Першої тернопільської (домініканської) гімназії, яку в 1888 році закінчив з відзнакою.

Одразу ж після закінчення гімназії хлопець вступає до Віденського університету. У 1893 році після закінчення університету хлопець продовжує навчання у Лейпцизі та Берліні.

Після повернення на Батьківщину Станіслав Дністрянський впродовж 1901-1918 років займає посаду професора австрійського цивільного права у Львівському університеті.

Саме тут він робить значний внесок у науку: редагує «Часопис правничий і економічний», працює головою комісії Наукового товариства імені Т. Шевченка, а також публікує наукові статті в українських, німецьких та польських виданнях.

Станіслав Дністрянський настільки сильно заглиблюється у розвиток науки, що з 1901 до 1913 року видає більш ніж 12 об’ємних праць, найвідомішими з яких є «Чоловік і його потреби в правовій системі», «Реформа виборчого права в Австрії», «Звичаєве право і соціальні зв’язки».

Окрім наукового життя Дністрянський бере активну участь у політичному житті краю. Так, його двічі – у 1907 та 1911 роках – обирали до Віденського парламенту депутатом.

З 1919 року Станіслав Дністрянський перебуває в еміграції. Той час він проводить не надаремно. Так, разом з колегами він стає засновником Українського вільного університету в Празі, першим деканом факультету права і політичних наук, а надалі ректором та проректором.

Окрім цього він викладає в Німецькому університеті та Вільній школі політичних наук, тісно співпрацює з Українською господарчою академією в Подєбрадах і Українським науковим інститутом у Берліні.

Попри те, що у 1927 році його обрали членом Всеукраїнської академії наук по кафедрі цивільного права і політики, він так і не зміг повернутися в Україну.

У 1932 році Станіслав отримує громадянство Чехословаччини.

В 1933 році Станіслав Дністрянський переносить два інфаркти, які сильно порушили його здоров’я. Тоді він відмовляється від викладацької діяльності та переїздить до Ужгорода.

Помер Станіслав Дністрянський 5 травня 1935 року в Ужгороді від серцевого нападу, який трапився під час публічної лекції.

На сьогодні доробок науковця містить більш ніж сотню наукових статей різними мовами (українською, польською, чеською і французькою), 50 монографічних досліджень, розробка основ правової держави, а також основи політології, які вивчають і до сьогодні.

Його найвідомішими працями є:

  • «Чоловік і його потреби в правній системі. Розвідка з австрійського права» (1900),
  • «Реформа виборчого права в Австрії»,
  • «Звичаєве право та соціальні зв’язки» (1902),
  • «Про природу звичаєвого права» (1904),
  • «Природні засади права» (1911),
  • «Генеза та основи права» (1923),
  • «Загальна наука права і політики» (Т. 1, 1923),
  • «Погляди на теорії права та держави» (1925).

Христина Слота

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Free WordPress Themes - Download High-quality Templates