неділя , 19.11.2017

Подорож в одне з найстаріших сіл Теребовлянського району (ФОТО)

В Теребовлянському районі є відносно невелике село, контраст якого притягує затятих мандрівників.

«Лошнів – це село контрастів, – ділиться враженнями Олександр. – Тут і старий костел, і будинок культури – така собі консервація «совдепівського» часу. А головне те, що майже нікого там немає і можна досхочу находитися, надивитися на все».

Село Лошнів чи не найстаріше в усьому Теребовлянському районі. Офіційно датою його заснування вважають 1564 рік. Проте перші поселення тут були значно раніше. Так, під час археологічних досліджень вчені знайшли елементи побуду, які використовували ще в VI—X століттях до нашої ери. Також археологи знайшли такі знаряддя праці, як кам’яні сокири, ручні рубила, бронзові та залізні наконечники для списів та інше. Усе це свідчить про те, що перші поселення на цій території були ще за часів палеоліту.

Перша письмова згадка про село датується 6 грудня 1445 року. Тоді назву Лошнів внесли у книги галицького суду.

«Дивлячись на те, що з селом зараз, важко повірити в його кількасотрічну історію. Майже як і всі довколишні села, Лошнів – маленьке і на перший погляд нічим не привабливе, – ділиться враженнями Олександр. – Вже потім, коли починаєш вивчати його, буваєш майже в кожному куточку, особливо там, де немає людей, ти помічаєш щось незвичне й оригінальне.

Для мене Лошнів – це контраст і краса, це поєднання кількох застиглих епох, своєрідне консервування. Мало хто цінує таке, проте насправді – усе це важливо. Це ж наша історія, наше минуле, це наші предки у прояві архітектури, звичаїв і навіть тієї ж культури, яких потрібно поважати та берегти».

На жаль, про історію села достеменно не відомо. У вільному доступі є лише окремо вирвані факти, завдяки яким не можливо відтворити хід подій.

Наразі відомо про те, що церква, яку можна побачити в селі й сьогодні, будувалася аж у 1888 році. У 1999 році її обрамленням та розписом займався відомий український художник Ярослав Антонович Бурд.

«Церква, хоч їй вже більш ніж століття, мене не вразила. На вигляд це звичайнісінька церквиця, яку можна побачити чи не в кожному селі. Я розумію, що її хотіли відреставрувати, можливо навіть осучаснити, але перестаралися. Вона втратила свій шарм і ту старовинну красу, чого не скажеш про костел».

Коли саме будувався костел достеменно не відомо. В собі він поєднує елементи готики й пізнього бароко, що характерне для такого роду будівель.

«Костел і справді класний. Дуже жаль, що його ось так закинули і поки не планують відбудовувати, лише трохи підтримують всередині. Біля костелу знаходяться скульптури святих Петра і Павла із польськими надписами. От тільки скульптури без голови. Що з ними сталося – ніхто не знає. Добре тим, що тут майже ніхто не ходить. Можна детально оглянути споруду, побути сам-на-сам із собою та природою.

Ще однією окрасою села є будинок культури – місце часів СРСР. Коли я там був, то виникло таке враження, що машина часу перенесла мене років на 20-30 назад. Там є характерні картини, меблі, відповідні елементи декору тощо. Чесно кажучи, я зовсім не розумію місцевих жителів, які навіть не хочуть за тим слідкувати. Це ж наше, рідне».

На сьогодні село Лошнів відкрите для всіх охочих. Знаходиться воно всього в 30-35 кілометрах (в залежності від обраної дороги) від Тернополя.

«Я їхав через село Кровінка. Там треба звернути з головної дороги й ще кілька кілометрів проїхати вглиб. Автівкою з Тернополя туди можна добратися менш ніж за годину».

Христина СЛОТА, “Терноград”

Фото надані Олександром

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Free WordPress Themes - Download High-quality Templates