Четвер , 12.12.2019

Ринок землі: за що проголосували народні депутати

240 депутатів – переважно із фракції “Слуги народу” – прийняли у першому читанні закон, що визначає умови ринку сільськогосподарської землі в Україні.

ринок землі

Із 11 законопроєктів, серед яких був і урядовий, депутати обрали той, що розробив профільний аграрний комітет пише BBC-news Україна.

У ньому найзапеклішу критику викликала норма, яка передбачає, що за певних умов іноземні компанії зможуть купувати землю. Інша норма законопроєкту передбачає, що один покупець не може купити більше 0,5% усіх с/г земель в Україні, тобто – близько 210 тисяч га.

Але що ще в ухваленому документі?

Хто зможе купувати землю?

Проєкт закону прямо дозволяє купувати землю

  • громадянам України;
  • юридичним особам України, створеним за законодавством України;
  • територіальним громадам;
  • державі.

Що з іноземцями?

Оголошуючи про наміри запустити земельну реформу, президент Зеленський обіцяв, що “китайці, араби та інопланетяни” не стануть власниками української землі.

Напередодні голосування у спеціальному зверненні Володимир Зеленський заявив, що між першим і другим читанням до законопроєкту внесуть зміни. Згідно із цими змінами, “право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами”.

“Іноземці і компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі”, – заявив президент.

Саме на цьому – спочатку референдум, а потім – ухвалення законопроєкту – наполягали і представники низки фракцій, які не голосували за нього.

Поки що в тексті прийнятого у першому читанні проєкту йдеться про те, що іноземці можуть лише успадковувати землю і за рік зобов’язані її продати:

“Можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за законом, але зобов’язані здійснити їх відчуження протягом одного року з дня набуття права власності”.

Але є і цілий абзац змін до Перехідних положень Земельного кодексу, що знову присвячений іноземцям та іноземним юридичним особам.

В ньому йдеться про те, що до 2024 року вони не зможуть купувати землю сільгосппризначення в Україні, незалежно від того, чи продає її держава або приватна особа.

Проте є і винятки. Вони стосуються тих “іноземців”, які працюють в Україні не менше трьох років.

Аграрні підприємства, власниками чи кінцевими бенефіціаріями яких є іноземці та які працюють в Україні понад 3 роки і орендують землю, після того, як закон набуде чинності, зможуть цю землю купити. При цьому, як нинішні орендарі, вони, згідно із цим же законом, матимуть переважне право на покупку землі.

Що це означатиме на практиці?

“Сьогодні велика кількість сільськогосподарських земель перебувають в оренді великих підприємств з іноземним капіталом, які відповідають зазначеним вимогам. Таким чином, обмеження, встановлені абзацами 1-3, на більшу кількість юридичних осіб не поширюватимуться”, – до такого висновку дійшли у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради.

Із такими оцінками погоджувалися і депутати, що критикували ухвалений законопроєкт. Багато з них заявляли, що його розробники дбали саме про інтереси великих аграрних виробників іноземного походження.

Обмеження на продаж “в одні руки”

Депутати пропонують такі обмеження для продажу землі “в одні руки”:

  • 35% – в межах однієї об’єднаної територіальної громади,
  • 8% – в межах однієї області або Автономної Республіки Крим,
  • 0,5% земель сільськогосподарського призначення України.

Відтак, “в одні руки” можна буде купити трохи більше 200 тис. га землі.

кому належить земля в Україні

Земельний кодекс, який закріпив гарантії права власності на землю, ухвалили у 2001 році. Одночасно із цим ввели тимчасову заборону на відчуження земель сільгосппризначення.

Тоді пояснювали, що за якийсь час підготують усю законодавчу базу для успішного запровадження ринку землі. Відтоді Верховна Рада лише регулярно продовжувала мораторій на продаж землі. Останнє таке продовження відбулося наприкінці 2018 року, і воно чинне до кінця цього року.

Міжнародні фінансові партнери України, експерти та уряд вважають, що за час дії мораторію в Україні склався тіньовий ринок землі, на якому активно використовуються корупційні схеми, а відсутність конкуренції призвела до падіння орендної плати.

Те, що власники землі де-факто не можуть нею розпоряджатися, підтвердив і Європейський суд з прав людини, який травні 2018 року виніс рішення на користь двох українських громадян, які скаржилися на земельний мораторій.

Разом із тим, соціологічні опитування показують, що більшість українців не підтримують купівлі-продажу землі. Залежно від того, як сформульоване запитання – про скасування мораторію, продаж землі чи права розпоряджатися землею, як власністю, – негативно ставляться до цього від 73% до 49% українців.

Позитивно до продажу землі ставляться не більше третини українців.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*