Існує великий ризик отримати Сovid-19 через продукти.
Під час епідемії коронавірусу єдиним «островом свободи» залишилася торгівля продуктами: як в магазинах, так і по доставці.
Однак, навіть якщо до мінімуму звести соціальні контакти, то до їжі, яка приходить до нас з «зовнішнього світу», ми змушені торкатися. Як в упаковці, так і без неї.
Тобто напевно існує ризик отримати Сovid-19 через продукти. Як цього уникнути – розбиралася «Страна».
Як вірус може потрапляти на продукти?
Елементарно. Їжу десь виробляють, готують, сортують, розкладають на полицях магазинів. Незважаючи на суворі карантинні заходи, робити це можуть працівники фабрик, супермаркетів або співробітники ресторанів, у яких хвороба відбувається без симптомів. Але тим не менше вони заразні.
Тобто коронавірус може бути як на самій їжі (неважливо, готова або напівфабрикати), так і на її упаковці.
Тоді виникає інше питання: скільки він може зберігатися на цих поверхнях?
Досліджень з цього приводу не так вже й багато. Але термін цей може тривати від доби до трьох. На пластмасі і сталевих речах вірус тримається до 72 годин, перш ніж втрачає свої інфікуючі властивості. На папері або картоні – до 24 годин.
Найменше – на міді: всього 3-4 години, але для продуктових магазинів і доставки це неактуально.
Тобто в групі ризику – товари з обмеженим терміном придатності (наприклад, молочні вироби). А за великим рахунком і всі інші – адже невідомо, хто їх чіпав в магазині, через який проходять сотні людей в день.
Що робити з упаковками?
По-перше, для початку, залиште пакети з їжею в коридорі і не заносіть їх на кухню. Розвантажити сумки при вході. Пакети або викинете – або обробіть санітайзером, якщо плануєте ними знову скористатися.
Далі водонепроникні упаковки є резон відразу перенести в мийку і промити не просто з водою, а використовуючи мило або засіб для миття посуду.
Вони зрозуміло не гарантують повного знищення вірусу. Але лити на упаковки антисептик або чого доброго – спеціальний дезінфектант не годиться: першого не напасешся, а від другого буде неприємний запах і є ризик зіпсувати їжу.
Є й інший спосіб – не мити упаковку, але мити руки після будь-якого контакту з нею. Науці поки невідомі способи зараження прямо через упаковку: для початку її треба помацати, а потім доторкнутися до обличчя. Тобто досить складний алгоритм.
При цьому, якщо трясти або рухати, наприклад, пакет з молоком, то вірус не буде з нього розлітатися в різні боки. Іншими словами, основна небезпека зараження – знову ж через руки. Ще більше ризику – якщо ви п’єте, скажімо, кефір прямо з коробки.
Тобто ідеальним варіантом було б промити куплені пляшки і товари в непроникній упаковці перш ніж ставити їх в холодильник і користуватися. І не їсти безпосередньо з коробок.
Ще одне питання – що робити з упаковками, які не можна помити?
Часто вже готову їжу доставляють в картоні, папері, пінопласті.
В цьому випадку потрібно перекласти їжу в інші ємності, викинути коробки і вимити руки. Після чого приступати до їжі. Шанси на те, що вірус виживе, потрапивши в рот і шлунок – малі. Головне, щоб він не опинився на очах або в носоглотці.
Також не забувайте після всіх цих маніпуляцій протирати антисептиком столи, на яких стояли куплені товари.
Що робити з продуктами?
Те, що планується відправляти в пічку – смажити, варити, пекти – буде абсолютно безпечно. Вірус загине при готуванні.
Овочі і фрукти треба ретельно мити простою водою – старе правило актуально і щодо коронавірусу. Милом і іншою хімією їх обробляти не можна.
Що ж до готових продуктів, які не проходили термічної обробки – то тут краще віддавати перевагу тому, що було запаковано на заводі, а не в супермаркеті. Таким чином ми скорочуємо зайву ланку контакту продуктів з зовнішнім світом.
Крім того, на заводах (особливо з виробництва готової молочної продукції) як правило стежать, щоб товар був знезаражений і дотримуються стандартів.
Якщо ж не впевнені і в цьому – готуйте навіть ті страви, які можна їсти сирими: з сиру робіть сирники або запіканки, молоко кип’ятіть, а ковбасу можна смажити або використовувати, скажімо, для піци.