Сергій Токарєв про те, що заважає жінкам йти в tech і як це виправити
Попри те, що частка жінок в українському tech-секторі постійно збільшується, індустрія все ще стикається з низкою викликів, які можуть пригальмувати цей процес. Про це пише Сергій Токарєв — tech-підприємець та співзасновник інвестиційної групи Roosh, яка розвиває та масштабує технологічні бізнеси у всьому світі — у своїй колонці для Forbes.
“Коли ми тільки створили Roosh у 2020 році, жінки складали 20% всіх менеджерів. Це був непоганий показник ще тоді, але за чотири роки він збільшився майже вдвічі — до 38%. Це — лише один з прикладів того, як український технологічний сектор припиняє бути переважно “чоловічою” індустрією”, — ділиться бізнесмен.
Дійсно, як зазначається у дослідженні DOU, кількість спеціалісток у технологічній сфері України безперервно росте. Якщо у 2020 році серед працівників індустрії було 20% жінок, то у 2023 — вже 24%. Все більше фахівчинь з’являється і в технологічних напрямках: минулого року їхня частка сягнула рекордних 19%.
Та, наголошує Токарєв, сьогоднішні тенденції не означають, що найближчим часом tech-сфера стане гендерно-збалансованою. Інвестор називає низку проблем, які перешкоджають жінкам йти працювати в українську технологічну галузь:
- Війна з Росією: Сьогодні через воєнні дії все більше жінок виїжджають за кордон. Можна припустити, що за якийсь час після міграції українські фахівчині обиратимуть для роботи місцеві компанії. До того ж саме жінки займаються побутом та дітьми у той час, коли все більше чоловіків мобілізуються до ЗСУ. Таке навантаження вдома може забирати в українок то ресурс, який вони хотіли б витратити на здобуття технологічної освіти.
- Переповнений ринок: У tech-сфері відчувається брак вакансій для трейні та джунів. Якщо у 2022 році на DOU було 49 пропозицій для front end-програмістів з досвідом менше одного року, то у 2024 їхня кількість скоротилася до 12.
- Гендерні стереотипи: Досі існують упередження щодо жінок у tech-галузі і деякі викладачі можуть приділяти більше уваги та підтримки учнями чи студентам чоловічої статі.
“Разом з цим дослідження показують: успішнішими є ті компанії, де зберігається гендерний баланс. Так, згідно з дослідженням Міжнародної організації праці, компанії, ради директорів яких є гендерно-збалансованими, майже на 20% частіше досягають кращих бізнес-результатів. У Roosh ми завжди звертаємо увагу на склад команди стартапу, в який готуємось інвестувати, бо знаємо: справжній успіх полягає у співпраці та різноманітності досвідів і поглядів”, — пише Сергій Токарєв.
Він виокремлює чотири напрямки, в яких Україна має працювати, аби жінки йшли працювати у tech-сферу.
- Заохочування молоді. Важливо знайомити українських дівчат з технологіями: розказувати більше про сферу, як вона розвивається та на що впливає, долучати до освітніх активностей практикуючих професіоналів.
- Наставництво. Дівчатам, які хочуть розвиватися в техсфері, потрібна підтримка тих жінок, які вже досягли висот у цій галузі. Зокрема, в освітньому проєкті STEM is FEM учасниці можуть знайти менторку, яка даватиме фахові поради, направлятиме та мотивуватиме.
- Розвиток soft skills. Техринок вимагає від спеціалістів не лише вміння кодити. Також потрібно вміти екологічно комунікувати, організовувати робочі процеси, критично мислити. Не останнє місце займає і практика, що доповнює теоретичні знання. Усе це має бути враховане в українських освітніх програмах.
- Участь бізнесу у підготовці кадрів. Українські техкомпанії зацікавлені в тому, щоб бути залученими до освітньої сфери, адже так вони отримують можливість “виростити” кадри для себе. Тож важливо, аби бізнес запускав програми стажування для студенток та молодих спеціалісток.
Сергій Токарєв наголошує: у гендерній рівності зацікавлені не лише жінки, а й всі люди. Тож важливо вже сьогодні працювати над збільшенням кількості експерток у tech-сфері.