“Лірика моєї Любові” — найособистіший і найщиріший реліз артистки, який довгий час залишався “на паузі” через його надто інтимну природу.
У кожній пісні ТУЧА оголює свої емоції, що раніше здавалося надто ризикованим.
Це смілива, емоційно незафільтрована платівка, що передає всю палітру сучасної жіночності: від ніжності до агресії, від хаосу до краси. Альбом мов емоційний атлас: в одному треці — тепла ностальгія за юністю, в іншому — феміністична рішучість, ще в іншому — вигоряння чи крихка романтичність. Його літній реліз чудово передає і внутрішній вогонь, і спеку навколо — музика, що пасує для глибоких роздумів уночі, натхненних прогулянок або емоційного танцювального катарсису.
“Я довго стримувала цей альбом, бо в ньому стільки особистого — вразливість, слабкість, справжність. Але потім прийшло розуміння: навіть суперсильні дівчата плачуть. І саме чесність перед собою дала мені змогу відпустити ці пісні у світ. Тут немає лозунгів, пафосу чи драматизму — лише те, що може відгукнутися багатьом, особливо жінкам у свої 30,” — ділиться ТУЧА.
Центральний трек платівки — “Лірика Любові”. Спочатку виконавиця не відчувала до нього особливої прихильності, адже зазвичай не схильна писати про “солодке” кохання. Але в момент його створення це було справжнє, глибоке переживання — ідеалізоване, але щире.
“Коли тебе накриває хвиля любові, дозволити собі зануритися в неї з головою — це теж прояв сили. Ми всі дозволяємо собі іноді романтизувати кохання. І це нормально.”
Марія Тучка, більш відома як ТУЧА, — співачка, авторка музики та продюсерка з Києва. Її творчість — це суміш дарксинту, EBM та артпопу.
Читайте також –
Sichneva: Бігтиму до останнього подиху, навіть якщо знову торкаюся старих ран
