Державна служба статистики України вперше з початку повномасштабної війни оприлюднила дані, які шокують.
Заборгованість українців за житлово-комунальні послуги сягнула рекордних 106,6 млрд грн станом на другий квартал 2025 року. Ці цифри демонструють, наскільки серйозною стала проблема, і розкривають її деталі.
Загальна сума нарахувань за комуналку у другому кварталі 2025 року склала 64,3 млрд грн, але фактично було сплачено лише 51,5 млрд грн, що на 13 млрд менше. Ситуація є особливо критичною у кількох сферах.
Детальна структура боргу
Найбільша частина заборгованості припадає на:
- Опалення та гарячу воду: 35,2 млрд грн. Ця стаття є найбільшою, що вказує на значні труднощі з оплатою саме цих послуг.
- Газ: 32,3 млрд грн. Високі ціни та падіння доходів призвели до значного зростання несплачених рахунків.
- Електроенергія: 17,1 млрд грн.
- Холодна вода: 10,2 млрд грн.
- Утримання будинків: 8,8 млрд грн.
- Вивіз сміття: 3,1 млрд грн.
Загалом, сума боргів наближається до 107 млрд грн, при цьому не враховуючи тимчасово окуповані території. Для порівняння, наприкінці 2021 року ця цифра становила 81 млрд грн.
Чому борги зростають?
Зростання боргів — це прямий наслідок економічних викликів, спричинених війною. Як зазначав Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко, збіднення населення — ключовий фактор. Втрата робочих місць (близько 6 млн офіційно зруйнованих) та масова міграція (13 млн біженців і переселенців) значно збільшили кількість людей, які не можуть дозволити собі оплату комунальних послуг.
Скасування мораторію: що це означає?
Щоб захистити населення під час війни, з березня 2022 року в Україні діяв мораторій на відключення комунальних послуг та нарахування пені. Однак наприкінці 2023 року його скасували.
Тепер постачальники мають право відключати послуги тим, хто накопичив значні борги. Щоб уникнути цього, споживачі можуть звернутися до компанії для реструктуризації боргу, тобто домовитися про його поетапну сплату. Якщо ж людина відмовляється співпрацювати, постачальник може подати до суду. Судовий позов можливий, якщо сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат (142 тис. грн).
Важливо зазначити, що мораторій досі діє на територіях, де ведуться активні бойові дії або які є тимчасово окупованими. На цих територіях також заборонено нараховувати плату за комуналку.
Державна підтримка: субсидії та пільги
Незважаючи на зростання боргів, держава продовжує підтримувати населення через програми субсидій та пільг. У зимовий період близько 3 млн домогосподарств отримують субсидії, а ще близько 400 тисяч сімей — пільги. На фінансування цих програм з бюджету виділяється приблизно 45 млрд грн щорічно.
Ситуація з боргами за комуналку залишається напруженою і є індикатором серйозних економічних проблем, з якими стикається країна. Заходи державної підтримки допомагають, але не можуть повністю компенсувати падіння доходів громадян.
Читайте також:
“Індекс борщу” сягнув рекордного рівня: чому зросли ціни на основні інгредієнти?
