Сезонний грип: що робити

Сезонний грип – щорічне захворювання, спричинене вірусами грипу, що поширені серед людей. Виникає в епідемічний період – з жовтня до квітня.

Наразі доступна вакцинація проти вірусів грипу. Її рекомендовано проводити як профілактичний захід перед початком епідемічного сезону. Вітаміни чи мінерали, наприклад Цинк, застосовують для збільшення загальної опірності організму. Тобто як засоби неспецифічної профілактики.

Розвиток захворювання

Причина – віруси грипу А та В. Ці віруси дуже мінливі. Оскільки імунний захист високоспецифічний, а віруси змінюють свою структуру щосезону. Саме тому грипом можуть хворіти не один раз. Заразитися можна від хворих або деяких тварин. Поширення – повітряно-крапельним шляхом, а також контактним. Інкубаційний період в середньому триває 2 дні. Потім починається маніфестація симптомів. Ризики інфікування:

1. тривале перебування без маски на близькій відстані від хворого;
2. будь-який контакт з хворим або зараженими предметами;
3. недостатня гігієна рук;
4. доторкання до рота, носа, очей інфікованими руками;
5. перебування у людних місцях в сезон грипу.

Основні прояви

Грип характеризується раптовою появою симптоматики:

1. гарячка;
2. озноб;
3. головний біль;
4. біль в мʼязах;
5. загальна слабкість;
6. біль у горлі;
7. риніт;
8. кашель.

Інколи хвороба може супроводжуватися ларингітом або середнім отитом, розладами травлення (нудота, блювота, діарея).

Ускладнення грипу

В осіб, що належать до груп ризику можливий розвиток ускладнень:

1. пневмонія (первинна або вторинна);
2. стрептококова ангіна;
3. загострення хронічних хвороб.

Дуже рідко можуть виникати менінгіт, енцефаліт, синдром Гієна-Барре, мієліт, міокардит чи міозит. При лікуванні дітей аспірином є ризики виникнення синдрому Рея. Фактори ризику, що погіршують протікання грипу:

1. вік до 5 років;
2. вік від 65 років;
3. вагітність та післяродовий період;
4. хронічні захворювання (ХОЗЛ, цукровий діабет, імунодефіцити).

Діагностика та лікування

Діагноз формулюється на основі анамнезу хвороби та результатів лабораторного дослідження. Позитивний результат вірусологічного дослідження – основа для постановки діагнозу. Для лікування грипу в осіб без факторів ризику застосовують амбулаторне симптоматичне лікування:

1. ліжковий режим;
2. рясне пиття рідини;
3. прийом антипіретиків та анальгетиків (парацетамол, ібупрофен);
4. сольові розчини для промивання носа.

Хворим з груп ризику призначають специфічні противірусні препарати: Озельтамівір, Занамівір, Амантадин, Римантадин. При погіршенні стану, відсутності покращення протягом 3 діб або розвитку ускладнень рекомендована госпіталізація.