Терноград оперативно. достовірно. цікаво 17 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт №10416-д, який передбачає суттєве підвищення податків.
Очікується, що за рахунок цієї ініціативи надходження до державного бюджету зростуть на 58 млрд грн цього року, а також на 137 млрд грн — наступного, і усі ці кошти будуть спрямовані на дофінансування Збройних сил України. Проте це суттєво вдарить по гаманцях, як громадян, так і бізнесу. Що саме змінюється в оподаткуванні та чи вистачить цих грошей на покриття потреб армії, — розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.
Які податки зростуть восени?
Податковий законопроєкт, який Верховна Рада ухвалила за основу, значно відрізняється від того, який був запропонований Кабінетом міністрів кілька місяців тому. Приміром, з нього прибрали такі норми, як підвищення до 15% військового збору при купівлі нових автівок та до 5% при купівлі цінних металів. Утім, основні норми — залишились: підвищення військового збору із заробітної плати працівників з 1,5% до 5%, встановлення військового збору для ФОП 1-2 групи у розмірі 800 грн на місяць, встановлення військового збору в 1% від обороту для ФОП 3 групи. Також закон “вдарить” по роздрібних продавцях пального (АЗС), які тепер зобов’язані робити авансові внески з податку на прибуток, по банках, які будуть зобов’язані сплатити 50% податку на прибуток за 2024 рік, та по інших фінустановах, які платитимуть 25% на прибуток.
Оскільки будь-яке підвищення податків для приватних підприємств — це додаткові витрати, бізнес відреагував на ухвалення цього податкового законопроєкту вкрай критично. Так, Європейська бізнес-асоціація розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що “поточна версія законопроєкту не допоможе належним чином збільшити надходження до держбюджету”. В ЄБА вважають, що ці норми не сприяють детінізації економіки, тож Уряд та Парламент мали б зосередитись на реформуванні митниці, збільшенні ефективності роботи правоохоронних органів та на справжньому перезапуску Бюро економічної безпеки. “Потрібні рішення, які сприяли б урегулюванню проблеми тіньової зайнятості — питання зарплат у конвертах тощо”, — пояснили в Асоціації.
Лише початок: чому без подальшого підвищення податків не обійтися?
Попри критичне ставлення бізнесу до податкового законопроєкту №10416-д, підвищення податків було необхідне, оскільки Уряду бракує коштів для покриття зарплат військових, закупівлі снарядів та озброєння. Як пояснив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, оскільки Держбюджет-2024 планувався з розрахунку, що бойові дії триватимуть до літа цього року, в бюджеті були заплановані військові витрати на недостатньому рівні. Саме тому 18 вересня Верховна Рада ухвалила закон про підвищення видатків бюджету на 500 млрд грн, частина яких буде покрита за рахунок підвищення податків.
Разом з тим, на минулому тижні Кабінет міністрів представив проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Відповідно до прогнозів Міністерства фінансів, зростання ВВП наступного року очікується на рівні 2,7% (проти 3,5% у 2024 році), що дорівнює 8,466 трлн гривень. Очікується, що доходи бюджету наступного року складуть 2,007 трлн гривень. Зокрема, Уряд планує зібрати 911,8 млрд грн податку на додану вартість (на 17,2% більше, ніж цьогоріч), 354,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору — 354,1 млрд грн (на 73,6% більше) та 247,2 млрд грн акцизного податку (зростання на 27,9%).
Водночас, видатки держбюджету наступного року складуть 3,644 трлн гривень, з яких 2,223 трлн гривень будуть спрямовані на сектор безпеки і оборони (26,3% від ВВП). Зокрема, 1,158 трлн гривень передбачено на оплату праці військових, 737,2 млрд гривень — на озброєння та військову техніку. Очікується, що дефіцит державного бюджету у 2025 році становитиме 19,4% від ВВП, для покриття якого Уряд планує залучити 2,237 трлн грн на внутрішньому ринку та від міжнародних партнерів. Проте якщо державі не вдасться закрити цей дефіцит навіть частково, парламентарям доведеться знову підвищувати податки. І наступне підвищення може стати більш суттєвими, аніж пропонується в законопроекті #10416-д.
Читайте також:
327 нових імен: чому декомунізація стає ще важливішою в умовах війни?