Терноград оперативно. достовірно. цікаво Кожен день все більшої популярності набирає Бакота – своєрідна українська Атлантида. Затоплене село знаходиться у Хмельницькій області в Кам’янець-Подільському районі.
Перші документальні згадки про Бакоту датуються 1024 роком. Тоді в одному з літописів йдеться про невеликі поселення, що гуртувалися на березі Дністра.
У XIII столітті на цьому місці формується велике поселення – столиця Пониззя, найважливіший політично-адміністративний центр. На той час тут проживало понад 2,5 тисячі людей, а загальна площа, яку вони займали, становила 10 гектарів.
Варто зазначити, що археологи на цій території знайшли безліч язичницьких капищ та святилищ, кургани з жіночим похованням і дрібні елементи побуду.
Славиться Бакота не лише мальовничою природою, а й скельним чоловічим монастирем. Перша офіційна згадка про нього датується 1362-м роком. Запис зроблений у київській Книзі та позначається як “давно існуючий”.
Основоположником монастиря був преподобний старець Антоній, який також заснував Києво-Печерську Лавру. Відомо, що саме в монастирських печерах люди переховувалися від монголо-татар, які напали в 1255 році.
У ті часи ще однією значною спорудою був Бакотський замок, який, на жаль, монголо-татари зруйнували у 1258 році.
У 1431 році у Бакоті назріває бунт. Жителі міста, яке тоді стало нейтральною прикордонною стороною, проголосили незалежність, вбивши поміщиків. Через три роки польське військо жорстоко за це помстилося: спалило будинки, зруйнувало залишки міста, керівників бунту вбило.
Опісля кілька століть місто жило більш-менш розміреним життям. Значні зміни розпочалися після 1918 року, коли вздовж річки побудували двометрову стіну, а за нею узгодили кордони Румунії.
У 1933 році прийдешня влада закрила монастир та зупинила будівництво церкви. На початку 60-х у монастирі і зовсім припинили проводити богослужіння – монахи роз’їхалися.
Історія села Бакота припиняється у 1981 році. Тоді під час будівництва Новодністровської ГЕС усіх жителів добровільно-примусово виселили в сусідні міста, а всю територію затопили.
Через значні геозміни у 1996 році на Білій горі відбувся обвал. Він зруйнував більшість печер, а також відому усипальницю, яка славилася фресками та розписами, датованими ще XI—XIII століттями.
Сьогодні Бакота приваблює туристів своєю містичністю та надзвичайною природою. Незначна частина збережених келій, руїни Михайлівської церкви та колись на диво родючі, а тепер закинуті фруктові сади доступні для туристів. Це місце називають своєрідною Меккою екзотичних релігій та українською Атлантидою.
Ще однією родзинкою цієї місцини, на думку метеорологів, є клімат, який майже ідентичний ялтинському.
Добратися до Бакоти з Тернополя не важко. Прямим рейсовим автобусом або електричкою потрібно доїхати до Хмельницького, а вже звідти – маршрутним таксі до Бакоти.
Також з Тернополя можна зробити пересадки у Скалі-Подільській та Смотричі, а вже звідти – напряму до місця призначення. Сам шлях займе не більше чотирьох годин. Вартість поїздки на одного коливатиметься в межах 120-160 гривень.
Христина СЛОТА
Автор фото: Ігор Меліка
