понеділок , 18.11.2019

Смертельна ДТП біля Тернополя: водій вини не визнає, а підприємство відмовляється сплачувати моральну компенсацію

Водій молокозаводу спричинив смертельну ДТП. Підприємство, де він працює, відмовляється сплачувати моральну компенсацію людям, які отримали травми в аварії.

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги обвинуваченого Віктора В. та його захисників на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 8 травня 2019 року, яким його визнано винним за ч.2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим: смерть, тяжке та середньої тяжкості тілесні ушкодження), повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.

Як встановлено місцевим судом, ввечері, 18 жовтня 2014 року, 41-річний обвинувачений, керуючи технічно-справним вантажним автомобілем «ГАЗ 5312», рухався автодорогою від м. Збараж до м. Тернопіль зі швидкістю 30-35 км/год, у цистерні перевозив майже тонну молока.Під час руху водій не був достатньо уважним та не переконавшись у безпечності маневру, неподалік села Лозова Тернопільського району виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення спочатку з автомобілем «Мерседес-Бенц», а потім — із «Хюндай Туксон». У результаті ДТП водій «Хюндай Туксон» загинув, один із пасажирів отримав тяжкі, а другий – середньої тяжкості тілесні ушкодження.Вказані дії Віктора В. суд кваліфікував за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим: смерть, тяжке та середньої тяжкості тілесні ушкодження та призначив покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права 3 роки керувати транспортними засобами.

Санкція статті передбачає від 3 до 8 років позбавленням волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3-ох років або без такого.І хоча дане правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, але вчиненим із необережності (ст. 9 КК України) та оскільки Віктор В. вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, суд визнав за можливе застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році» та звільнити від відбуття основного та додаткового покарань.

Також судом частково задоволено цивільні позови потерпілих і стягнуто зі страхового товариства, ПрАТ “Тернопільський молокозавод” (де працював засуджений) на користь: дружини загиблого водія — 636 тис. 501 грн. моральної та матеріальної шкоди, постраждалих пасажирів відповідно — понад 180 тис. 634 грн та 80 тис. грн; із засудженого Віктора В. – по 10 тисяч кожному з цих потерпілих та ще 24 тис. грн відшкодування витрат вдові загиблого у вигляді відшкодування витрат, пов’язаних з приїздом майже на 60 судових засідань.

Не погодившись із судовим рішенням, представник цивільного відповідача — ПрАТ “Тернопільський молокозавод” (де нас час аварії працював Віктор В.) подав апеляційну скаргу та просив вирок суду першої інстанції скасувати в частини стягнення моральної шкоди, а провадження направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Захисники Віктора В. у поданих апеляційних скаргах просили вирок місцевого суду скасувати, провадження закрити у зв’язку з недоведеністю вини обвинуваченого та допущеними істотними порушення КПК.

Один із потерпілих в аварії, цивільний позивач Петро К. просить вирок суду змінити та стягнути з ПрАТ “Тернопільський молокозавод” 72 тис. 739 грн. матеріальної та 100 тис. грн. моральної шкоди й 800 грн, витрачених ним на проведення авто-товарознавчої експертизи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисників, представника цивільного відповідача ПрАТ “Тернопільський молокозавод”, цивільного позивача Петра К. та його представника; прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим і просив залишити його без змін, потерпілих і їх представника, розглянувши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до наступних висновків.

Так, визначаючи відшкодування потерпілим заподіяної моральної шкоди саме з ПрАТ “Тернопільський молокозавод”, суд із виходив із вимог статей 1166, 1168, 1187, 1188, 1172 ЦК України: моральна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, у випадку її заподіяння працівником під час виконання трудових обов’язків, відшкодовується юридичною особою, з якою він перебуває у трудових відносинах. Щодо вимоги ПрАТ “Тернопільський молокозавод“ направити провадження на новий судовий розгляд в частині цивільних позовів потерпілих для вирішення їх в порядку цивільного судочинства не ґрунтується на вимогах КПК України.

Щодо винуватості Віктора В., місцевий суд ретельно перевірив усі матеріали провадження та висновки судових експертиз, які повністю підтвердили вину Віктора В., узгоджуються між собою, є науково обґрунтованими та не викликають сумнівів у об’єктивності, а тому вирок суду першої інстанції в цій частині слід залишити без змін.

Перевіривши апеляційну скаргу цивільного позивача Петра К., колегія суддів прийшла до висновку, що її слід задовольнити частково та стягнути з ПрАТ “Тернопільський молокозавод” 7 тис. грн моральної шкоди. В решті вирок Тернопільського міськрайонного суд слід залишити без змін.

Додати коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Free WordPress Themes - Download High-quality Templates