П’ятниця , 22.11.2024

Сергій Надал: «Без Бандери не було б України, як без Вашингтона – США»

З нагоди 111 річчя від дня народження Степана Бандери, міський голова Тернополя Сергій Надал розповів, чому важливо пам’ятати про Провідника ОУН.

Бандера Надал Тернопіль

2019 у Тернополі було оголошено роком Бандери з нагоди 110-річчя з дня народження Провідника ОУН. У 2020 ми відзначаємо 1 січня 111 річчя народження Бандери.

Напередодні, 20-го грудня, 42-га сесія Тернопільської міської ради ухвалила звернення до Президента України, голови Верховної Ради та Тернопільської ОДА, яка має відповідні повноваження, із закликом повторно присвоїти Степанові Бандері звання Героя України.

Чому ми це зробили і чому це важливо для сьогодення України?

Варто розуміти, що кожна країна шанує своїх героїв. Без цього нація не має майбутнього. Лише українці мають визначати, хто для них герой. Робити це на основі історичної правди. В цих питаннях ми не можемо керуватися “зі сторони”. В історії кожної нації є особистості, без яких вони ніколи не постали б незалежними.

Таким був Джордж Вашингтон для США. Юзеф Пілсудський для Польщі. Один з національних героїв євреїв, сьомий прем’єр-міністр Ізраїлю, лауреат Нобелівської премії миру,  Менахем Бегін.

Що поєднує цих людей з Степаном Бандерою? Усі вони свого часу були ворогами для метрополій, коли боролися за право своїх народів за Незалежність. Без Вашингтона не було б незалежних США. Без Пілсудського не постала б незалежна Польща. Без Бегіна не було б держави Ізраїль, а без Бандери не було б незалежної України.

Всі ці люди мають належне вшанування своїми націями. Бандера загинув у боротьбі за Україну задовго до оголошення Незалежності. Проте усіх борців за незалежність останні кілька десятків років називають “бандерівцями”. Саме ідеї Бандери надихали бійців Української повстанської армії, українських дисидентів, учасників національно-визвольного руху 1980-х. Бійців української армії та добровольців теперішньої війни з російським агресором, що з гордістю носять червоно-чорний стяг воюючої України.

Тож нація, котра себе поважає, має шанувати своїх героїв, які дозволили їй побудувати свою суверенну та незалежну Україну.

Належне вшанування Степана Бандери, відновлення історичної справедливості — це щеплення України від повернення у радянське рабство. Таке визнання державою допоможе здолати антиукраїнські міфи. Більшість українців дізнається, що Бандера ніколи не був засуджений жодним судом за ті “злочини”, які йому приписує ворожа пропаганда. Дізнається правду про цинічне вбивство провідника ОУН агентами КДБ саме за його проукраїнську позицію. Зміниться загальне ставлення до героїв минулого.

І у нас є позитивний досвід відновлення історичної пам’яті. У радянські часи було багато брехні про гетьмана Івана Мазепу. Нам свідомо нав’язували думку про одного з будівничих України, як про “зрадника”, що посмів піти проти “доброго російського царя”. Сьогодні ж ми знаємо Івана Мазепу, як видатного дипломата, мецената, що видавав книжки і будував церкви. Зображення Мазепи можна знайти на грошових знаках, у підручниках історії. Українці шанують Мазепу, як будівничого незалежної української держави.

Так само маємо домогтися належного вшанування Степана Бандери, бо він стояв біля витоків сучасної української державності. Це буде складний шлях. Але маємо його пройти, роблячи навіть невеликі кроки. “Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Другорядною справою є те, яку частину реалізуємо ми самі, яку — інші, а яку — спільно. Наш обов’язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти старань, щоб і інші робили якнайбільше”, – сказав колись Бандера про українську справу.

А ми, нащадки, “бандерівців”, котрі у різні часи боролися за Україну, маємо зробити якнайбільше, щоб в Україні шанували українських героїв. Тоді Україна буде мати майбутнє.