Неділя , 24.11.2024

Гранди світового футболу – “Інтер” (Мілан, Італія)

Продовжуємо серію публікацій про найсильніші і найвідоміші футбольні клуби. Сьогодні мова йтиме про італійський “Інтер”.

Заснований — 9 березня 1908 р.

Стадіон — «Джузеппе Меацца» (82 995 глядачів).

Капітан — аргентинець Хавьєр Занетті (протягом 1995-2014 рр. зіграв 858 матчів і був капітаном команди з 1999 р. і до завершення кар’єри в клубі, за ним назавжди закріплений №4).

Кольори — синьо-чорні.

Заснування

З самого моменту заснування міланський «Інтер» є антиподом іншого клубу північноіталійського міста — «Мілана». У 1908 році федерація футболу Італії ввела жорсткі обмеження щодо легіонерів у італійських футбольних клубах, і «Мілан» вирішив відмовитися від своїх іноземців, що було сприйнято неоднозначно.

Тоді легіонери клубу, а також італійці, яким не сподобалося таке рішення вирішили створити свій клуб, який і відповідно назвали — «Інтернаціонале». «Інтер» і «Мілан», до речі, й нині грають на одному стадіоні, який навіть має подвійну назву: більш «міланська» версія «Сан-Сіро», більш «інтерівська» — «Джузеппе Меацца».

«Інтер», до речі, єдиний клуб Італії, який ніколи не залишав Серію А. Уже в 1910 р. «Інтер» здобув перше Скудетто, а загалом за понад 110-річну історію клуб виграв десятки трофеїв і тричі ставав найсильнішим клубом Європи. Крім того, «Інтер» є єдиним клубом Італії, якому вдалося зробити требл — у 2010-ому клуб виграв чемпіонат і кубок Італії, а також Лігу чемпіонів.

Досягнення

Триразовий володар Кубка чемпіонів (1964, 1965, 2010 рр.).

Дворазовий фіналіст цього турніру (1967, 72 рр.).

Триразовий володар Кубка УЄФА (1991, 94, 98 рр.).

Триразовий володар Міжконтинентального кубку (1964, 65, 2010 рр.).

18-разовий чемпіон Італії (вперше — 1910 р., востаннє — 2010 р. Причому того року Скудетто було виграно вп’яте поспіль).

7-разовий володар кубка Італії.

Два гравці «Інтера» — Лотар Матеус (1990 р.) і Роналдо (1997 р.) — здобували «Золотий м’яч».

20 гравців «Інтера» були чемпіонами світу.

Золоті часи

Для «Інтера» найзірковішим періодом безумовно є 1960-ті і початок 1970-их. Тоді команда, у гострому суперництві з «Міланом» і «Ювентусом», чотири рази виграла чемпіонат Італії. «Інтер» також двічі здобував Кубок чемпіонів (ще двічі доходив до фіналу) і Міжконтинентальний кубок. Лідером команди був півзахисник Сандро Маццола, який вів гру «Інтера». Цікаво, що в збірній Італії Маццола жорстко конкурував з тогочасним лідером «Мілана», володарем «Золотого м’яча» Джанні Ріверою.

Ці успіхи пов’язують з 13-річним президенством Анжело Моратті (1955-68 рр.), а також тренерською вдачею Еленіо Еррери.

Серія Скудетто

Після зіркових 1960-их в історії команди настав тривалий спад — після успішного сезону 1971 р. за 35 років команда вигравала Скудетто лише двічі (у 1980 і 89 рр.), а ще тричі здобувала Кубок УЄФА. Своєрідне закляття на золоті нагороди з 1989-го не вдавалося зняти навіть рекордним в історії футболу купівлями гравців — бразильця Роналдо у 1997 р. (19,5 млн. фунтів) і італійця Вієрі у 1999 р. (31 млн. фунтів).

Однак у 2006-ому, як то кажуть, крига скресла, й «Інтер» п’ять разів поспіль ставав чемпіоном Італії, а три останні успіхи здобуті під керівництвом португальського фахівця Жозе Моуріньо. Причому в 2010-ому золоті нагороди «Інтер» поєднав з кубком країни, а наприкінці сезону здобув і кубок чемпіонів, перегравши у фіналі «Баварію» — 2:0 (дубль аргентинця Міліто).

У 2010 році “Інтер” під керівництвом Жозе Моуріньо виграв чемпіонат Італії, Кубок Італії, а також Лігу Чемпіонів

Китайці

Тріумф 2010-го поки що став останнім в історії «Інтера». Причому в 2011-ому клуб ще здобув срібні нагороди, і аж до минулого року (також здобув друге місце) залишався взагалі без медалей.

Свіжої крові «Інтеру» додала купівля контрольного пакету акцій (близько 70%) за 270 мільйонів євро китайською компанією Suning Commerce Group. Тепер президентом «Інтера» є Стівен Джан. Китайські інвестори добре укомплектували команду, і нині вона знову бореться за чемпіонство в Італії.

Читайте також:
Гранди світового футболу – “Ювентус” (Турин, Італія)