Вівторок , 15.06.2021

Слідами великого Кобзаря: Тарас Шевченко на Тернопільщині

Попри нелегку долю Тарас Шевченко любив подорожувати й багато де побував.

Зокрема, й на Тернопільщині. Свої враження Кобзар зобразив у кількох творах, а згадки про його перебування можна знайти як у місцевих архівах, так і в щоденниках культурних діячів.

Свого часу Тараса Шевченка обрали одним з членів етнографічної експедиції. Саме тому 10 жовтня 1846-го Тарас разом з групою відвідав родинний маєток Вишневецьких у Вишнівцях.

У середині жовтня того ж 1846-го Кобзар переїхав до Почаєва, аби дослідити документи XVII ст та стародруки. Власне тут Шевченко намалював чотири акварелі: «Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд)», «Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври», «Почаївська Лавра зі сходу» та «Почаївська Лавра з півдня»; а також ескізи «Почаївська Лавра зі сходу» і «Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд)» та начерк олівцем. Сьогодні оригінали знаходяться у Києві в музеї Кобзаря.

Проте не картинами єдиними займався Кобзар у Почаєві. Так, Тарас записав кілька пісень, плідно співпрацював з польським композитором та скрипалем К. Ліпінським. Також почав роботу над кількома поемами.

До слова, згадки про Почаїв можна зустріти в поемах «Слепая» (1842), «Невольник» (1845), «Петрусь» (1850).

У листопаді 1846-го Шевченко переїздить до Кременця. Тут він вивчає культуру, мистецтво, збирає народні пісні, робить зарисовки тощо. Левову частку часу Кобзар приділяє дослідженню сусідніх сіл, зокрема, Білокриниці. Усе це потім Тарас, будучи в засланні, згадує в повісті «Варнак» (1853—1854).

До слова, як згадував сам Шевченко, він марив побачити «Королеву Бону» та «Єзуїтський кляштор», тобто – відому гору з фортифікаційною спорудою та кременецький ліцей відповідно.

Що цікаво, у другій експедиції на Тернопільщину Кобзар відмовився брати участь. А незадовго до її початку поета заарештували.

Сьогодні місця, у яких побував Тарас Шевченко, позначені меморіальними таблицями, погруддями, пам’ятними знаками. У Кременці в краєзнавчому музеї навіть є Шевченківський зал, головною окрасою якого став «Малий Кобзар».

Христина СЛОТА

Читайте також:
Іван Франко на Тернопільщині: слідами великого Каменяра

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*