“Великий російський полководець” виявився банальним мародером – після закінчення Другої світової війни маршал Радянського Союзу Георгій Жуков награбоване майно вивозив з Німеччини вагонами.
У Росії історичний скандал – слідчий комітет порушив кримінальну справу проти відомого ерудита, колишнього гравця клубу “Що? Де? Коли?” Ровшана Аскерова. Справу порушено за статтею про реабілітацію нацизму.
За версією слідства, Аскеров у період до 6 квітня 2022 року опублікував у Фейсбуці “завідомо неправдиві відомості, що ображають пам’ять великого російського полководця і захисника Вітчизни маршала Радянського Союзу Георгія Костянтиновича Жукова”.
Стверджується, що у своїх публікаціях Аскеров називав Жукова “вбивцею у погонах” та “мародером”.
У відповідь на повідомлення про відкриття кримінальної справи Ровшан Аскеров зазначив, що наразі він перебуває не у Росії і також додав, що всі факти, викладені ним у публікаціях, є достовірними та документально підтвердженими.
Маршал-м’ясник
Маршал Радянського Союзу Георгій Жуков – постать вкрай неоднозначна. У різні періоди до нього ставилися по різному – бувало Жукова возвеличували і приписували йому чи не головну роль у перемозі СРСР над нацистською Німеччиною; бувало, що до маршала ставилися нейтрально, а бувало, що дії цього військового діяча намагалися оцінити об’єктивно. І ось при об’єктивній оцінці вилазять доволі непривабливі речі, які псують репутацію як самого маршала, так і Радянської армії загалом.
Усі свої перемоги маршал Жуков здобував завдяки кількісній перевазі над ворогом і несучи при цьому величезні бойові втрати. У військових операціях, переможних чи програшних, в армії керованій Жуковим втрати були в рази більші, аніж у ворога.
У своїх методах ведення війни радянський полководець ніколи не рахувався з життям солдат за що й отримав прізвисько “м’ясника”.
Про військову тактику Жукова впівголоса говорили ще у часи “застою” і вголос про це почали говорити вже у роки горбачовської перебудови.
“Трофейна справа”
Втім, виявляється, Георгій Жуков був не тільки м’ясником, але й банальним мародером.
Нагадаємо, військові трофеї – це зброя, здобута в боях і відібрана у переможеного ворога. Вилучення одягу, особистих речей чи іншого майна, яке належить вбитому чи переможеному ворогу, – це вже мародерство.
Так ось, у 1946 році Сталіну доповіли, що представники генералітету причетні до вивезення з Німеччини цінного майна та його привласнення в особливо великій кількості.
Зокрема стверджувалося, що маршал Жуков вивіз з Німеччини значну кількість меблів, творів мистецтва та інших цінностей і привласнив їх собі. Також подібними ділами займалися і інші військові командувачі.
Розслідування згодом отримало назву “трофейна справа”. Загалом, фігурантами трофейної справи стали більше десяти генералів. Під час обшуків у помешканні маршала Жукова таки знайшли частину трофейного майна.
Ось кілька цитат Жукова із наданих пояснень по цій справі:
– Я признаю себя очень виноватым в том, что не сдал всё это ненужное мне барахло куда-либо на склад, надеясь на то, что оно никому не нужно.
– Я даю крепкую клятву большевика — не допускать подобных ошибок и глупостей…
– Я уверен, что я ещё нужен буду Родине, великому вождю товарищу Сталину и партии…
За підсумками розслідування “трофейної справи” троє генералів, причетних до фактів мародерства було розстріляно. Ще декілька отримали значні тюремні терміни.
Сам же маршал відбувся легким переляком. Його не розстріляли, і не посадили, але суттєво понизили у владній військовій ієрархії – 9 червня 1946 року Жукова зняли з посади Главкома сухопутніх військ – замміністра Збройних Сил СРСР і призначили командуючим військами Одеського округу. Також понизили його і по партійній лінії – у лютому 1947 року Жукова вивели зі складу кандидатів у члени ЦК ВКП(б).
Ад’ютант Жукова відсидів 7 років
У росії з приходом до влади путіна почалося поступове згортання демократії. З часом добралися і до перепису історії та взялися спочатку до виправдання, а згодом і до прославляння здавалося б таких неприпустимих речей як сталінізм.
Відбувся перегляд позицій і щодо маршала Жукова. В очах сучасної російської пропаганди він є беззаперечним героєм і видатним полководцем. Років десять тому у росії зняли серіал про Жукова, в якому виявилося дуже багато історичних суперечностей та перекручених фактів.
Сучасна російська пропаганда обурюється коли Жукова називають м’ясником і в якості виправдання зазначає, що в інших радянських командармів військові втрати були іще більші.
А щодо мародерства, то у росії відкидають такі звинувачення, бо нема рішення суду, яке б підтверджувало винуватість маршала. Мовляв, одних розстріляли, інших посадили, а Жукову нічого за це не було. Значить не винуватий.
Провину Жукова не довели, але виручив його ад’ютант, який відсидів 7 років у в’язниці, бо у “трофейній справі” відмовився давати свідчення проти свого шефа.
Тема мародерства Радянської армії під час Другої світової війни навіть у часи відлиг або не висвітлювалася або висвітлювалася дуже слабо. Але якщо цим ганебним явищем займався генералітет, то можна собі тільки уявити в яких масштабах мародерством займалися офіцери та рядові воїни.
Сергій РАДКЕВИЧ
Читайте також:
Симон Петлюра: 10 цікавих фактів з життя політика та військового діяча