Середа , 05.10.2022

Які види горілки нам відомі?

Насправді, видів горілки існує безліч. Цей факт, звичайно ж, зумовлений історичною роздробленістю різних народів і культур, які тривалий час проживали кожен у своїх особливих умовах.

горілка

Те, які спиртні напої вживали у конкретній місцевості залежало не тільки від звичаїв місцевих жителів, але й від місцевих природних умов, а також доступності тих чи інших ресурсів (наприклад, сільськогосподарських культур).

Та що там, кожен, кому довелося пожити в українському селі, точно знає, що навіть самогон у різних господинь з однієї вулиці часто буде значно відрізнятися. Що вже тут говорити про міцні напої, що виготовлялися в різних населених пунктах (і навіть країнах)!

Відрізнялася вода, відрізнялися способи одержання спирту, відрізнялися смакові та ароматичні добавки. І, звичайно ж, міг значно відрізнятися підхід до такого питання, як очищення.

Все це призвело до того, що в багатьох країнах існують напої схожі на горілку. Але, при цьому, вони часом помітно відрізняються один від одного рецептурою і смаком.

Чи доводиться дивуватись, що турецьку араку роблять з фініків, італійську грапу – з винограду, індонезійську бамбузе – з бамбука, німецький шнапс – з картоплі, а мексиканську пульке – з кактусів? 

Єдине, що вражає, це здатність людини знайти сировину для спиртних напоїв буквально в будь-яких природних умовах!

Те ж саме можна сказати і про різні регіони України. За тією ж сировиною саморобна горілка могла коливатися від усієї відомої «буряківки» до мало не «табуретовки».

Сама горілка прийшла в Україну, швидше за все, з Польщі. Про це говорить одна з її історичних народних назв «оковита», що походить від латинського «aqua vitae» («вода життя»). І вже у 17 столітті Україна починає експортувати горілку, у тому числі й на схід до Московії (там вона називалася «черкаське вино»). Значною перевагою саме української горілки було використання пшеничного зерна для одержання спирту.

Навіть у наш час пшениця вважається, мабуть, найкращою вихідною сировиною для отримання якісного етанолу.

Ну і, звичайно, добре відомою національною особливістю українського виробництва міцних спиртних напоїв є різноманіття настоянок на горілці. Причому, настойки цінували не лише за виняткові смакові особливості. Дуже часто їм приписувалися і особливі цілющі якості.

Перцівка, медовуха, спотикач, вишневка, смородинівка, калганівка – це не лише спиртні напої, а й справжнє культурне надбання нашої країни.

Україна і тепер багата на виробників якісної горілки. Чи варто дивуватися цьому, за такої багатої культурної традиції? Мабуть, і тут ми скажемо «ні». Було б дивно, якби було інакше!

Багато вітчизняних виробників горілки вийшло на світовий ринок і досить високо там ціниться. 

Такі торгові марки як Хортиця (Khortytsa) та Nemiroff, Хлібний дар (Hlibny Dar), Medoff, Lvoff здобули буквально світову популярність.

Горілку, перцівку та медовуху, які виробляються в Україні із задоволенням п’ють і на Заході. Чи це не привід для гордості за країну та її традиції?

Leave a Reply

Your email address will not be published.