Терноград оперативно. достовірно. цікаво Українські освітні заклади не були готові до такої війни, яку веде проти України Росія — до 2022 року ніхто не міг уявити, що доведеться організовувати роботу шкіл за реальної небезпеки ракетних обстрілів.
Віддалені від фронту області досить швидко обладнали під сховища власні підвали і повернули школярів до офлайн або змішаного формату навчання, тоді як школи східних та південних регіонів України досі працюють лише дистанційно. Чи є у них перспективи повернення до офлайн навчання найближчим часом, а також, як можна убезпечити дітей неподалік від лінії фронту, — розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Якими повинні бути шкільні укриття
Ще з минулого, 2022-2023 навчального року багато шкіл, здебільшого у віддалених від фронту областях, повернулись до очного або змішаного формату навчання. Для цього необхідно було виконати дві вимоги: мати облаштоване укриття та отримати дозвіл від спеціальної комісії. Укриттям може бути підвальне або цокольне приміщення, в якому відсутні каналізаційні труби, облаштоване стільцями чи ліжками, освітленням та питною водою. Як повідомляв міністр освіти Оксен Лісовий, станом на липень 2023 року такі укриття мали 75% шкіл по всій країні.
Інша ситуація у прифронтових областях. Миколаївська область відновила офлайн-навчання у низці шкіл з 1 вересня минулого року, 50 шкіл Запорізької області вже також повернули дітей за парти. Проте школярі Харківської та Херсонської областей досі вчаться лише дистанційно. Оскільки на озброєнні росіян є ракети, що долітають за 40-42 секунди, а самі області потерпають від обстрілів по декілька разів на день, відновлювати очне навчання наразі небезпечно. При цьому, “прифронтові” школи зі звичайними укриттями в підвалі також не будуть допускати до відновлення офлайн-навчання, вони повинні бути обладнані захисною спорудою — сховищем або протирадіаційним укриттям з водопостачанням, водовідведенням, вентиляцією, системою пожежогасіння.
Друга проблема прифронтових областей — великий відсоток шкіл, що були зруйновані внаслідок війни. За словами міністра освіти Оксена Лісового, лише за перший рік великої війни російські окупанти вщент зруйнували 180 шкіл, ще понад 1,3 тисячі — пошкодили. Критична ситуація склалася в Херсонській області: на її деокупованій частині школи зруйновані чи пошкоджені практично в кожному селі.
Підземні школи: дорого, але надійно
Попри те, що безпекова ситуація у прифронтових областях залишається вкрай складною, місцеві адміністрації розглядають варіанти повернення частини шкіл до офлайн або змішаного формату навчання. За словами Івана Федорова, очільника Запорізької ОВА, школярі низки освітніх закладів можуть повернутися за парти, проте лише якщо заклад здатен зробити освітній процес безпечним. Зокрема, за останній час на Запоріжжі облаштували укриття у 20 школах. До навчання в офлайн-режимі з 1 вересня 2024 року готуються повертатись і на Харківщині, щоправда лише в двох районах — Лозівському та Красноградському.
Наразі в прифронтових областях тривають роботи з відновлення пошкоджених та зруйнованих шкіл, а також облаштування належних укриттів. Кошти на це залучаються з усіх можливих напрямків — грантових та донорських програм, місцевих бюджетів та державного фінансування. Зокрема, на початку квітня Кабмін виділив кошти на облаштування укриттів у прифронтових регіонах: Харківська та Запорізька області отримають субвенцію у розмірі 500 млн грн, Херсонська та Миколаївська — 200 млн грн.
Одним з ноу-хау прифронтових регіонів є будівництво підземних шкіл. Першу таку вже збудували в Харкові. Вона має 20 класних кімнат і розрахована на прийом 900 учнів. Такі ж заклади вже будуються в місті Люботин та селищі Коротич Харківської області. Наступні підземні школи можуть з’явитися у місті Шостка (Сумська область), в Запоріжжі та Херсоні. Щоправда, реалізація таких проєктів потребує чималих грошей: на будівництво підземної школи в Харкові пішло 78 млн грн, а у Коротичі — 99 млн грн. Проте такі об’єкти будуть надійними: архітектори зазначають, що такі укриття можуть захистити не лише від уламків, а й від прямого влучання ракет, якими росіяни обстрілюють мирні міста.
Читайте також:
Корупція під час війни. Хто винен та як запобігти?