Четвер , 30.05.2024

Корупція під час війни. Хто винен та як запобігти?

Повномасштабна війна проти Росії, що триває третій рік, загострила в суспільстві відчуття справедливості.

корупція

Соціологічні опитування показують, що головною проблемою в Україні люди називають корупцію, а головним ворогом (після російських окупантів) корупціонерів. Так, за даними дослідження компанії Іnfo Sapiens, 61,2% українців вважають, що корупції під час війни більшає. Проте ці результати суперечать дослідженню авторитетної міжнародної організації Transparency International, яке свідчить, що за останні роки Україна зробила стрибок у подоланні корупції. Звідки такі відмінності та яка реальна ситуація з корупцією зараз, розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.

Побутова корупція процвітає, а топ-корупції меншає?

Дослідження Іnfo Sapiens, за яким 61,2% українців відзначили зростання рівня корупції,  відбулося наприкінці минулого року. Соціологи опитали 2500 українців: така вибірка є репрезентативною. Також були опитані представники бізнесу: лише 46% з них вказали, що рівень корупції зростає. Водночас, дослідження Transparency International базувалось на аналітичних оцінках міжнародних фінансових організацій та експертів, які дивились на корупцію в масштабах всієї держави. Отже, хоча ці дослідження і стосуються теми корупції, вони абсолютно різні і не суперечать одне одному. Перше показує, що в Україні зростає так звана побутова корупція, тоді як друге ілюструє, що меншає політичної, або топ-корупції. При цьому, як зазначає голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик, впродовж двох років серед українців зростає неприйняття корупції. Це, зокрема, свідчить про позитивну динаміку в країні.

Антикорупційні органи Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд минулого року продемонстрували хороші результати: на лаву підсудних потрапили прокурори, топ-чиновники та десятки суддів, серед яких і колишній голова Верховного Суду. А до бюджету повернулись рекордні 4,5 мільярди гривень. Утім, за законом, НАБУ, САП та ВАКС займаються лише топ-корупцією та топ-корупціонерами, розслідуванням побутової корупції в Україні — відповідальність Нацполіції, а особливо масштабних справ Державного бюро розслідувань. Саме вони розслідують злочини на кшталт хабарів в лікарнях за оформлення “липових” довідок з фіктивними діагнозами, “рентних платежів” митникам, або ж підкупу працівників державних інспекцій. 

Антикорупційні органи посилюються

Хоча попередній рік був найуспішнішим в історії антикорупційних органів і рівень топ-корупції в країні зменшується, результати НАБУ, САП та ВАКС поки що не задовольняють українців. Це не дивно, адже формування антикорупційної інфраструктури в країні триває, і органи, відповідальні за боротьбу з корупцією, все ще не можуть працювати на максимумі можливостей. Приміром, Спеціалізована антикорупційна прокуратура донедавна була лише підрозділом Офісу генпрокурора, і від’єдналась тільки з 21 березня. Така ситуація нерідко призводила до втрати важливих речових доказів у резонансних справах. Проблеми є й у Антикорупційного Бюро: всією топ-корупцією в країні повинні були займатися лише 250 детективів, адже збільшувати штат не дозволяв закон. Наприкінці 2023 року Верховна Рада проблему виправила і дозволила розширити НАБУ на 300 осіб впродовж трьох років.

Для остаточного становлення антикорупційної інфраструктури залишилось зробити ще низку кроків створити автономну експертну установу при НАБУ та ухвалити закон про раціоналізацію Вищого антикорупційного суду, який дозволить розгляд корупційних справ одним суддею замість колегії з трьох суддів. До речі, цей закон одна з вимог Міжнародного валютного фонду на 2024 рік. Тож зараз м’яч на стороні Верховної Ради що швидше депутати ухвалять необхідні норми, то швидше поліпшаться і результати боротьби з корупцією, чого чекає все українське суспільство.

Читайте також:
Новий закон про мобілізацію: бронювання, відстрочка, штрафи та інші зміни