Корупція під час війни. Хто винен та як запобігти?

Повномасштабна війна проти Росії, що триває третій рік, загострила в суспільстві відчуття справедливості.

Соціологічні опитування показують, що головною проблемою в Україні люди називають корупцію, а головним ворогом (після російських окупантів) — корупціонерів. Так, за даними дослідження компанії Іnfo Sapiens, 61,2% українців вважають, що корупції під час війни — більшає. Проте ці результати суперечать дослідженню авторитетної міжнародної організації Transparency International, яке свідчить, що за останні роки Україна зробила стрибок у подоланні корупції. Звідки такі відмінності та яка реальна ситуація з корупцією зараз, — розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.

Побутова корупція процвітає, а топ-корупції — меншає?

Дослідження Іnfo Sapiens, за яким 61,2% українців відзначили зростання рівня корупції,  відбулося наприкінці минулого року. Соціологи опитали 2500 українців: така вибірка є репрезентативною. Також були опитані представники бізнесу: лише 46% з них вказали, що рівень корупції зростає. Водночас, дослідження Transparency International базувалось на аналітичних оцінках міжнародних фінансових організацій та експертів, які дивились на корупцію в масштабах всієї держави. Отже, хоча ці дослідження і стосуються теми корупції, вони — абсолютно різні і не суперечать одне одному. Перше показує, що в Україні зростає так звана побутова корупція, тоді як друге ілюструє, що меншає політичної, або топ-корупції. При цьому, як зазначає голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик, впродовж двох років серед українців зростає неприйняття корупції. Це, зокрема, свідчить про позитивну динаміку в країні.

Антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд — минулого року продемонстрували хороші результати: на лаву підсудних потрапили прокурори, топ-чиновники та десятки суддів, серед яких і колишній голова Верховного Суду. А до бюджету повернулись рекордні 4,5 мільярди гривень. Утім, за законом, НАБУ, САП та ВАКС займаються лише топ-корупцією та топ-корупціонерами, розслідуванням побутової корупції в Україні — відповідальність Нацполіції, а особливо масштабних справ — Державного бюро розслідувань. Саме вони розслідують злочини на кшталт хабарів в лікарнях за оформлення “липових” довідок з фіктивними діагнозами, “рентних платежів” митникам, або ж підкупу працівників державних інспекцій. 

Антикорупційні органи посилюються

Хоча попередній рік був найуспішнішим в історії антикорупційних органів і рівень топ-корупції в країні зменшується, результати НАБУ, САП та ВАКС поки що не задовольняють українців. Це не дивно, адже формування антикорупційної інфраструктури в країні триває, і органи, відповідальні за боротьбу з корупцією, все ще не можуть працювати на максимумі можливостей. Приміром, Спеціалізована антикорупційна прокуратура донедавна була лише підрозділом Офісу генпрокурора, і від’єдналась тільки з 21 березня. Така ситуація нерідко призводила до втрати важливих речових доказів у резонансних справах. Проблеми є й у Антикорупційного Бюро: всією топ-корупцією в країні повинні були займатися лише 250 детективів, адже збільшувати штат не дозволяв закон. Наприкінці 2023 року Верховна Рада проблему виправила і дозволила розширити НАБУ на 300 осіб впродовж трьох років.

Для остаточного становлення антикорупційної інфраструктури залишилось зробити ще низку кроків — створити автономну експертну установу при НАБУ та ухвалити закон про раціоналізацію Вищого антикорупційного суду, який дозволить розгляд корупційних справ одним суддею замість колегії з трьох суддів. До речі, цей закон — одна з вимог Міжнародного валютного фонду на 2024 рік. Тож зараз м’яч на стороні Верховної Ради — що швидше депутати ухвалять необхідні норми, то швидше поліпшаться і результати боротьби з корупцією, чого чекає все українське суспільство.

Читайте також:
Новий закон про мобілізацію: бронювання, відстрочка, штрафи та інші зміни