Гуляли набережною з малими дітьми. У зв’язку із тим, що ширина пішохідної зони в деяких місцях звузилась майже в два рази – ідеш в толпі ніби в пішохідному гетто, а поруч по широкій і порожній доріжці інколи хтось проїжджає на велах.
Про це повідомляє у “Фейсбуці” Володимир Горон.
“Трохи покидаємо на вентилятор – бо є одне враження і хочеться його обговорити.
Мова ітиме про велодоріжки в Тернополі – набережна ставу.
Особисто дуже позитивно ставлюсь до велосипедів, маємо їх на нашу сімейку аж 6 шт і катаємо регулярно.
Дуже тішусь розвитку вело-транспортної інфраструктури і т.д., але хочеться уникнути перекосів (як з вегетеріанцями )
З 2001 року майже постійно катав по місту на велосипеді – до моменту виїзду з Файного, завжди комфортно і безпечно їздив набережною на тренування і ніколи не мав там жодних проблем.
з 2014 живемо далеко від Тернополя, тож в місті буваю рідко. За останні два візита склалося дещо негативне відчуття від прогулянок набережною.
Гуляли набережною з малими дітьми. У зв’язку із ти, що ширина пішохідної зони в деяких місцях звузилась майже в два рази – ідеш в толпі ніби в пішохідному гетто , а поруч по широкій і порожній доріжці інколи хтось проїжджає на велах.
Але не це головне. Найскладніше це те, що тепер гуляючи набережною з малими дітьми – таке відчуття, що гуляєш з ними поруч з проїжджою частиною, яка ніяким чином не відгородження від пішохідної зони. Тож доводиться в парковій-пішохідній зоні постійно ходити з дітьми за руку або на руках. Відповідно відпочинку ніякого.
Раніше велосипедисти катали повільніше, розуміючи, що то пішохідна зона і при наїзді на дитину будеш не правий. Тепер же ж ганяють по повній, і мусиш з дітьми іти за руку. Відповідно релаксу ніякого.
То у мене склалося тільки таке враження (бо ми село негазифіковане) , чи дійсно щось в тому є?”, – написав Володимир Горон.