Яка жінка не мріяла отримати великий букет троянд? Це гарно, це романтично, це просто неймовірно. Однак мало хто замислюється над тим, як ті квіти вирощують, збирають та формують з них красиві букети.
– Це мій перший виїзд на заробітки до Польщі, – розповідає Катя. – Думала поїду на яблука, чи на полуницю, а відправили на троянди аж під Німеччину.
– Не страшно було їхати?
– Чесно, навіть не знаю. Вроді й страшно, бо нікого там не знала, але володію польською, то хоч не боялася, що не розумітиму їх. А взагалі поїхала з нудьги. Вдома закінчила коледж, вчилася на фармацевта. В моєму рідному Чорткові роботи немає за спеціальністю, хіба що йти на ринок та продавати – і в жару, і в холод, і у вітер – та за будь-якої погоди весь день сидіти там всього за три тисячі гривень. То вже краще весь день працювати на заробітках й мати більше.
– Як відбувалося «оформлення» роботи й поїздки?
– Через знайомих знайшла номер людини, яка тим займається. Вже за кілька днів зустрілася з тим хлопцем. Думала, що мене відправлять на полуницю, чи щось в тому роді, але сказали, що є лише на квіти. Було трохи дивно, адже я й гадки не мала, що там треба робити і як. Проте все ж погодилася, а через тиждень поїхала.
– До чого було найважче звикнути?
– Напевне, до режиму роботи й того, що з тобою в кімнаті живе людини 3-4, не менше. Я єдина в сім’ї дитина, яку батьки балували. В мене своя окрема кімната, вдома я робила що хотіла й коли, навіть могла спати до обіду. А тут не так.
Перший тиждень для мене взагалі видався пеклом. Вставати треба зранку о шостій, а через півгодини вже треба бути на плантаціях. Робота складна й дуже клопітка. Це тобі не рвати ягоди.
Також требу було навчитися ховати цінні речі так, аби їх не знайшли. Звісно ж, це поняття відносне, адже хто схоче, то знайде і так, а тим паче в кімнаті, в якій живе кілька людей… У нас був випадок, коли в дівчини з сусідньої кімнати вкрали золоту каблучку, яку вона залишала, коли йшла до роботи.
Пани до того віднеслися серйозно – зробили обшук у всіх. Як виявилося, прикрасу вкрала сусідка. В поліцію дівчину не здали, проте вигнали з роботи й сказали про її вчинок тому, хто нас привіз. Як потім виявилося, у перевізників є своя «база», в якій її внесли у чорний список і заборонили везти на заробітки в подальшому.
– Чому її не здали в поліцію?
– Я точно не знаю, але керівник казав, що то більше тяганини для панів. До того ж, їм би заборонили брати на роботу іноземців, чи щось на кшталт того – я достеменно не зрозуміла.
– У чому полягає твоя робота?
– На квіткових плантаціях працівників ділять на групки по кілька людей, кожна з яких відповідає за певну роботу. Наприклад, я працювала у групі, яка слідкує за відбором та фасуванням квітів. Тобто ми повинні вже зрізані троянди розкладати на декілька груп – за ростом (високі, середні, низькі), за кольором, але це лише тоді, коли був збій і могли змішувати тони, за відкритістю пуп’янка (повноцінні відкриті троянди, або напівсформовані ще у стані пуп’янків). До речі, саме квіти у пуп’янку коштують найдорожче.
Є люди, які слідкують за поливом та удобренням квітів, за їх «збиранням», за виведенням нових сортів тощо. Останні мають окрему лабораторію та працюють лише за наявності відповідної освіти.
– Куди ці квіти потім дівають?
– Значну частину везуть до Німеччини. Там одна квітка (залежно від виду, висоти, кольору тощо) може коштувати до 10-15 євро. А якщо їх оформити у красивий букет – то й більше сотні може вартувати. Все інше розвозять по найближчих містах. Також пани мають кілька магазинів, які не лише продають квіти, а й створюють власні композиції.
– Яка оплата за таку клопітку роботу?
– Коли як. В сезон я заробляла інколи й по тисячі злотих на тиждень. Але то було лише декілька раз. Зараз маю до тисячі злотих. Ті, хто тут довше працює каже, що найвигідніше на зимові світа – Новий рік, Різдво, Всіх святих. Тоді й розвіз більший та й попит теж. Минулого року моя колега за один тиждень мала майже три тисячі, а потім пішло на спад.
Найбільше, не залежно від того, сезон чи ні, мають ті, хто працюють в лабораторії. Точної суми ніхто не знає, проте кажуть, що вони отримують не менш ніж 10 тисяч злотих на місяць.
Тут добре тим, що квіти вирощують в спеціальних будівлях-теплицях круглий рік. Єдиний недолік – не завжди є великий попит.
Воно то круто стільки отримувати, але працювати тут треба дуже важко. З квітами треба поводитися надзвичайно обережно, бо як зіпсуєш хоча б одну, а особливо з дорогих сортів, – штраф. Я в перший тиждень роботи ледь не весь заробіток віддала на оплату штрафу – було дуже образливо.
– А як справи з розвагами та вихідними?
– Кожен працівник має право на один вихідний день в тиждень, який не оплачується (там зарплату видають від виробітку). Але мало хто відпочиває, бо хоче заробити якомога більше. А розваги? Шопінг, дискотеки й бари – от і все. І то сил на це майже не залишається.
– Плануєш їхати туди ще раз?
– Так. Якраз хочу потрапити туди на зимові свята і перевірити, чи дійсно можна стільки заробити, чи ні.
Христина СЛОТА, “Терноград”