Підгорецький замок вважається одним з найвідоміших не лише на Львівщині, але й в усій Україні. Цьому спонукає не лише неймовірний вигляд та древня історія, але й містика, яка оточує його.
Пам’ятка архітектури епох пізнього Ренесансу та бароко розташована у Бродівському районі в селі Підгірці, що на Львівщині.
Історія замку тягнеться ще з далеких часів. Так, його передісторія починається близько 1530 року. Саме тоді на цій території існували перші укріплення й невеликі поселення.
У 1633 гетьман Станіслав Конєцпольський викупив землю з тодішнім замком у сім’ї Підгорецьких. Саме тоді він і почав будівництво нового замку, що відомий нам і до сьогодні.
Архітектором фортифікацій замку став відомий на той час Гійом Левассер де Боплан. Він також продумав додаткові укріплення. Андреа дель Аква у свою чергу спроектував двоповерховий палац разом із триповерховими павільйонами по боках і вежею. Усе це витримано в поєднанні стилів бароко та пізнього ренесансу.
Всього будівництво тривало 15 років – до 1640-го. За той час було зведено саму будівлю, службові приміщення, які утворювали своєрідний квадрат з терасою, обладнаний для оборони. З північного боку замок прикрашала ще одна тераса зі скульптурами та балюстрадою. З трьох сторін палацу вирили глибокий рів.
До замку можна було потрапити лише через масивну браму, яку підтримували дві великі колони. На брамі містилася мармурова таблиця, на якій латинською мовою вигравірували надпис: “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок”.
За часів Хмельниччини – під час бойових дій – замок зазнав значних руйнацій. У своєму щоденнику Станіслав Освенцім у 1651 році написав: “Я бачив Підгірці, гарний палац і фортеця… тепер місцями зруйновані і напсовані”.
Відбудовувати замок почали у 1656 році. Тривала реставрація до 1680 року, проте вже через вісім років фортеця знову зазнала руйнацій – на цей раз від нападу татар.
У 1720 році замок викупив Станіслав Жевуський. З 1728-го його син Вацлав розпочав масштабну відбудову. Тоді майже повністю відновили стару будівлю, а також долаштували з десяток нових приміщень.
За часів Першої та Другої світових воєн замок, на щастя, не зазнав руйнацій. Проте його декілька раз обкрадали та кілька років використовували як склад.
До 1939 року в замку облаштували музей князів Сангушків (приватний).
У 1940 році радянська влада передала замок Львівському історичному музею.
Із замком пов’язано декілька легенд. Одна з них гласить про те, що у фортеці є привиди, які живляться енергією живих людей. Попри це сюди щороку приїздять тисячі туристів з усіх кутків планети.
Добратися з Тернополя до замку не важко. Спершу автобусом або електричкою потрібно доїхати до Золочева, а вже звідти місцевим автобусом до села Підгірці. Дорога займе не менше півтори години.
Христина Слота