Терноград оперативно. достовірно. цікаво Тернополяни, а також гості з інших міст приїхали провести в останню путь відомого спортивного суддю Віталія Назарчука.
Вчора дім Печалі був переповненим – попрощатись та провести в останню путь одного із кращих суддів України міжнародної категорії із боротьби Віталія Назарчука прийшли не лише його близькі та рідні, а й понад сотня тернополян.
Раптова смерть Віталія Назарчука вразила усіх, хто знав та поважав його. За своє життя він вніс величезний доробок у розвиток спорту, зокрема і класичної боротьби на Тернопільщині:
– Віталій Іванович дійсно був видатною людиною. Після смерті мого батька в 1991 році, спільно із Сергієм Цимбалом, Віталій Назарчук очолив вільну боротьбу в Тернополі та вніс великий вклад у її розвиток. Протягом 25-ти років він був одним із тих, хто тримає планку із боротьби на високому рівні. Особисто я можу назвати його батьком боротьби на Тернопільщині, – ділиться спогадами про Віталія Назарчука син відомого тренера Богдана Сцібайла, Ігор Сцібайло.
Багато хто знав Віталія Назарчука як неперевершеного борцівського суддю. Разом з тим, свій професійний шлях пан Віталій розпочинав із захоплення тенісом:
– Я ще пам’ятаю його хлопчаком, який обожнював грати теніс у парку. Згодом Віталій Іванович захопився боротьбою, розпочинав із вільної, а згодом перейшов на класичну. Саме остання давалась йому дуже добре. Він часто перемагав у чемпіонів радянського союзу. Став майстром спорту. Вже згодом перейшов у лави тренерів. Далі вступив у суддівську колегію, де його прийняли. Став суддею із греко-римської боротьби міжнародного класу, – з теплом та сумом згадує заслужений тренер України, семиразовий чемпіон України і володар кубку європейських чемпіонів із греко-римської боротьби Анатолій Лосєв.
Крім того, Віталій Назарчук був одним із засновників тернопільського клубу із вільної, а згодом ще й із греко-римської боротьби «Галицькі леви». Також, доклався до організації Всеукраїнського турніру «Тернове поле».
За словами пана Анатолія, Віталій Назарчук окрім спортивних та судейських здібностей був надзвичайною людиною: добрим, цікавим, активним та наполегливим, ніколи не опускав рук та радо допомагав близьким.
– До останнього він віддавав себе боротьбі. Близько півтори місяці тому їздив на змагання в Іран в якості судді. Останні змагання, на які він потрапив вже після приїзду з Ірану – міжнародний турнір по боротьбі, що проходив в Києві. Звістка про його смерть стала надзвичайно несподіваною, ніхто до цього не був готовий, – розповідає Анатолій Лосєв.
Джерело: “Сорока”