Терноград оперативно. достовірно. цікаво Голосування в Європарламенті щодо надання Україні безвізового режиму, де абсолютна більшість, 521 голос, сказала «так», робить «безвіз» для українців у Шенгенську зону річчю реальною.
Питання, правда, ще має пройти певні узгодження, технічне вирішення, але виглядає так, що вже в червні цього року «безвіз» запрацює. Звісно, можуть виникнути проблеми на перших порах – переважно технічного характеру. Але це «проблеми росту». Будемо сподіватися, що з часом ситуація нормалізується.
Ті, хто в програші
Безперечно, український «безвіз» – удар для керівництва нинішньої Росії. Воно чимало зробило для того, щоб зупинити євроінтеграцію України. Це й успішний для Росії нідерландський референдум, який створив проблеми щодо втілення Угоди про асоціацію України з ЄС, і різні провокації, які мали на меті розсварити Українську державу з сусідніми євросоюзівськими країнами. Адже резонансна стрілянина по приміщенні польського консульства в Луцьку чомусь відбулася якраз незадовго перед голосуванням у Європарламенті «безвізу» для України.
Але, попри це все, голосування (ще й з такою перевагою!) відбулося на користь України. Не допомогли провалити це питання європарламентарі від крайніх правих та лівих партій, які демонструють проросійську позицію. Виявилося, що «клуб любителів Путіна» в Європарламенті не такий і великий – лише 75 депутатів голосували «проти». Це голосування можна вважати своєрідним референдумом. Парламентарі Євросоюзу продемонстрували, що вони підтримують Україну.
Не випадково відразу після голосування щодо «безвізу» російська пропаганда та її агентура в медійному полі України почала кампанію очорнення цього рішення. Основні її меседжі зводяться до того, що «безвіз» для України – зло, багато молодих людей покине країну, залишаться лише люди похилого віку, які не мають грошей, щоб виїхати. Паралельно з тим поширюються фейки про те, що при перетині кордону за біометричним паспортом митники вимагатимуть низку документів. Тобто, мовляв, «безвіз» нічого не вартий. На жаль, чимало людей купляються на цю пропаганду.
Натомість український «безвіз» показує, що Україна не така вже й пропаща. Вона навіть може стати предметом заздрощів для росіян, які «безвізу» не мають. А така заздрість російському керівництву не потрібна. Тим паче, що скоро президентські вибори. І російський народ має зробити «правильний вибір» на користь нинішнього президента.
Але окрім політичних аспектів українського «безвізу», він може мати для Росії й аспекти економічні. Звісно, цей «безвіз» не дає великих можливостей для трудових емігрантів. Однак спрощуватиме трудову еміграцію з України до країн Євросоюзу. І чи не станеться так, що українські заробітчани в Росії почнуть поступово покидати цю країну й переорієнтовуватися в західному напрямку? А це може створити проблеми для російської економіки. Адже український трудовий ресурс мав і має для неї чимале значення.
Втратять на «безвізі» й наші західні партнери, оскільки консульства держав Євросоюзу й візові центри заробляли (і не такі малі!) гроші на оформленні віз. Тепер цей заробіток, схоже, помітно скоротиться, оскільки багато наших громадян захоче оформити біометричні паспорти, а не відкривати шенгенські візи. Сподіваюся, країни Євросоюзу з розумінням поставляться до цих фінансових втрат. Тим паче, що ці втрати для них не є значними.
Переможці
Українська влада може святкувати перемогу. «Безвіз» для неї – це виконання однієї з головних євроінтеграційних обіцянок. Правда, залишається ще справу довести до завершення. Для початку провести інформаційну кампанію, аби цю подію не подавали як «зраду» – а саме це робить російська пропаганда та її агентура в Україні. Тут одним зверненням Петра Порошенка не обійтися.
Варто через мас-медіа чітко пояснити, що означає безвізовий режим, як отримати біометричний паспорт, як із цим паспортом пересікати кордон. Зараз абсолютна більшість наших громадян біометричних паспортів не має. Запит же на них різко зросте. Власне, вже зростає. Чи не стане отримання біометричного паспорта «ходінням по муках», після яких «безвіз» буде немилим? Словом, владі, якщо вона хоче конвертувати цю перемогу в політичний капітал, доведеться ще потрудитися.
«Безвіз», звісно, «підніме ціну» українського паспорта. Це не означає, що українці, які мають паспорти країн Євросоюзу, відмовляться від них. Адже «євросоюзівський паспорт» дає більше прав, зокрема в плані працевлаштування, ніж «безвізовий» паспорт український. І все ж у багатьох людей зникне потреба виробляти собі паспорти інших держав.
Зростання ціни українського паспорта може змусити замислитися тих жителів окупованих територій Криму й Донбасу, які підтримують «русский мир». Український паспорт тепер дає їм можливість змінити цей «мир» на світ європейський. Чи пройдуть вони випробування такою спокусою?
Загалом «безвіз» можна вважати перемогою України. Він піднімає її престиж. І дає певний шанс. Залишається лише цим шансом розумно скористатися.
Автор: Петро Кралюк – проректор Острозької академії
Джерело: “Радіо Свобода”