На Тернопільщині у Бучацькому районі на правому березі ріки Стрипа розташоване мальовниче село Рукомиш. Славиться воно надзвичайною церквою та скульптурами у ній.
Перша історична згадка про село датується 1379 роком. Тоді Михайло Адванець у своїй фундаційній грамоті для бучацького костелу частково описує свій маєток, який був побудований на території сучасного села.
При згадуванні родича – Авраама Адванця – про садибу Рукомиш 14 серпня 1421 року йдеться значно більше. Автор (невідомий) розповідає про невеликий парк, зведений навколо одноповерхової будівлі з колонами. Ймовірно саме через неї в родині відбулася сварка.
Надалі історія села обірвана. Немає чіткої лінії, яка б охоплювала весь час до сьогодні й давала повну картину дійства.
За історичними джерелами, у 1967 році в печерах поблизу села переховувалися підпільники з УПА. Також тут діяли такі товариства як “Сільський господар” та “Просвіта”.
На сьогодні в селі частково зберігся храм печерного монастиря, збудований ще у XIII столітті ченцями. Також збереглася Церква святого Онуфрія, невеликі каплички, Хресна дорога і скульптура Матері Божої.
Однією з найбільш визначних вважають саме Церкву святого Онуфрія. Ця мурована сакральна споруда і до сьогодні є чинним парафіяльним храмом, що належить Українській автокефальній православній церкві. Від початку створювали його як греко-католицький храм.
Перші згадки про храм датуються XVI століттям. Саме тоді його і було зведено.
У 1768 році декан отець Хадзинський освятив споруду, надавши право проводити в ній богослужіння.
На жаль, достеменно невідомо, проте стверджують, що церкву було споруджено на кошти дідича Миколи Василя Потоцького. Саме він у 1756 році подарував святині дзвін.
Окрім багатосотлітньої історії церква славиться скульптурою Онуфрія Великого XVIII століття. Вважається, що її виготовив сам Іван Георгій Пінзель – славнозвісний галицький скульптор, який славився своїми роботами, виконаними в стилі рококо і пізнього бароко.
Християни впевнені, що скульптура – чудодійна. Своєрідним підтвердженням цьому стали події 30 липня 2012 року. Тоді з травертинової скелі на храм обвалились великі камені. Зруйнувавши півтораметрову стіну вони раптом зупинилися біля самої скульптури, навіть не зачепивши її.
У травертиновій скалі поблизу церкви у свою чергу розміщений Рукомиський печерний храм – зала, площа якої сягає 25 м². До сьогодні на стінах та стелі видно сліди вирубування з каменю.
З північної сторони храму розміщено ще декілька гротів, які у свій час служили келіями для ченців.
Згідно з повір’ям, гроти у XIII столітті створили ченці Києво-Печерської Лаври, які тоді тікали від монголів з Києва та шукали прихистку.
Сьогодні скельний храм уособлює Божий гріб, в якому розміщена фігура Ісуса Христа. Саме сюди у страсну п’ятницю вносять плащаницю та проводять богослужіння.
Добратися до Рукомиша з Тернополя можна так: прямим автобусом або електричкою до Бучача, а вже звідти місцевим автобусом до самого села. Вартість поїздки в одну сторону коливатиметься в межах 50-100 гривень в залежності від виду транспорту та перевізника. Сама дорога займе не більше двох годин.