Аварія сталася на вулиці Степана Будного 4 серпня близько 13:45. Зіткнулися два мікроавтобуси – Volkswagen і Mercedes. Водій одного з автомобілів, що потрапив у ДТП втік з місця події.
Водія іншого авто забрала швидка з численними травмами і порізами лівої руки.
– Коли ми побачили, що трапилася ДТП, одразу ж побігли до людей, щоб їм допомогти. З мікроавтобуса Mercedes-Benz чоловік з дружиною вилізли самі через лобове скло, – кажуть очевидці аварії.
Люди одразу ж допомогли водієві зупинити кров на лівій руці, яка була вся поломана та порізана. Чоловіка забрала швидка, повідомляє “20 хвилин“.
– Ми також зняли клему з акумулятора аби автомобіль не загорівся, – продовжують очевидці.
Очевидці аварії кажуть, що водій Volkswagen після ДТП почав тікати. Однак йому заблокувало переднє праве колесо. Після чого з’їхав на узбіччя за 100-150 – метрів, залишив машину і втік з місця події.
Очевидці припускають, що автомобілі рухалися в одному напрямку. Зокрема, їхали від білого замку в бік БАМу. За одним із припущень, водій Mercedes не пропустивши Volkswagen, який рухався на великій швидкості з лівого боку почав перелаштовуватись на ліву смугу, по якій рухався Volkswagen. Як результат – Volkswagen влетів у лівий бік Mercedes.
– Ми з чоловіком поверталися з ринку, швидкість була невелика, я нічого не бачила, хто куди їхав, все було звично, – зауважує дружина водія Mercedes-Benz. – Я якраз взяла телефон аби подзвонити дітям, щоб сказати, що ми скоро будемо вдома. Після чого відчула потужний удар, і наш автомобіль почало кидати по дорозі. Біда в тому, що на момент зіткнення чоловік виставив руку через вікно і весь удар пішов йому в руку. І навіть коли автомобіль перекинуло, рука була між автомобілем та асфальтом. Швидка довго їхала, доводилося зупиняти кров самотужки. Я навіть не знаю, хто це робив і кому дякувати, бо людей було багато.
Жінка додає, що коли це все побачила, то зразу втратила свідомість.
– Що було і як – згадати важко, – продовжує вона. – Щастя, що ангел-охоронець вберіг наших дітей. Коли ми з чоловіком їхали на ринок, то вони плакали, бо хотіли їхати з нами. Я як відчула щось лихе і їх не взяла.