Терноград оперативно. достовірно. цікаво Поховавши Віту, рідним доводиться боротися ще й за життя маленького Давидка — у нього несподівано проявилися симптоми наразі не до кінця з’ясованого захворювання, попередній діагноз — сепсис.
Минуло більше двох місяців після смерті породіллі Віти Ярмолюк у Тернопільській міській лікарні №2. Народження первістка стало великим випробуванням для Віти і її чоловіка Михайла. Після пологів у жінки різко погіршилося самопочуття, жодні медичні заходи не допомагали, наступного дня вона померла у реанімації….
Поруч із Вітою на пологах і до останньої хвилини її життя був Михайло. Одразу ж після трагедії він висловив припущення, що дружина померла через халатність лікарів, оскільки їй не надали вчасну допомогу, сприймаючи її скарги за звичайний післяпологовий психоемоційний стан, а ось причинами, які могли спровокувати важкий стан породіллі, Михайло вважає введення під час пологів сумнівних ін’єкцій без попередньої проби, а також «витискання» плода, що могло призвести до внутрішньої кровотечі.
Недовіра до тернопільських медиків спонукала рідних забрати тіло Віти на розтин до Миколаєва, де мешкають її батьки. Через три тижні мали бути висновки судово-медичної експертизи, та, як днями «НОВІЙ…» повідомили рідні породіллі, дослідження з невідомих причин затягують, а відтак нема зрушень і з розслідуванням трагічного випадку.
Поховавши Віту, рідним доводиться боротися ще й за життя маленького Давидка — у нього несподівано проявилися симптоми наразі не до кінця з’ясованого захворювання, попередній діагноз — сепсис. Нині стан хлопчика поліпшився, але він досі під наглядом лікарів. Усі чекають на висновки судмедекспертизи породіллі, щоб зрозуміти, що могло викликати такий стан дитини.
— У перші дні за Давидком доглядали друзі Віти і Михайла в Тернополі, а після похорону ми забрали онука до себе в Миколаїв, — розповіла мати породіллі Людмила Ярмолюк. — Ще дорогою ми чули, що хлопчик стогне, але думали, що він просто втомлений тривалим переїздом. Уже вдома я помітила, що в дитини утворилася гематома на ніжці. До ранку вона збільшилася вдвічі, тому ми негайно поїхали до лікарні. Давидка поклали в реанімацію, ввели у стан штучної коми — він був у критичному стані. В онука була згущена кров, утворився тромб — лікарі боялися щось прогнозувати, казали, що в їхній практиці таких випадків з немовлятами не траплялося, консультувалися з київськими спеціалістами. Попередній діагноз — сепсис.
Десять днів Давидко був у реанімації, два останніх тижні ми вдома, але щодня їздимо на процедури, дитина перебуває на обліку в гематолога. Лікарі пов’язують такий стан дитини із станом матері. Якщо будуть висновки судово-медичної експертизи, то зможемо дізнатися, що саме призвело до нещастя. Досліджують матеріали одеські експерти. Зволікання викликають тривогу, аби раптом не проводились якісь фабрикування, щоб приховати вину лікарів. Коли медики пологового передали нам документацію, ми були вражені відвертою фальсифікацією. Пишуть, що Віту оглядали кожних 20 хвилин, але, за словами Михайла, дві години після пологів до неї взагалі ніхто не навідувався, до того ж лікарі не дуже вірили, що їй зле, заметушилися аж коли її стан вже був дуже важкий. Нині триває слідство. Ми з чоловіком не можемо щоразу їздити до Тернополя, бо доглядаємо за онуком, Михайло змушений був нещодавно податися на заробітки. Коли робили розтин тіла Віти, було дуже мало крові, це свідчить про те, що в неї могла бути внутрішня кровотеча. Можливо, була занесена якась інфекція, а може, ввели несумісні препарати… Але це поки що наші припущення, справжню причину, сподіваємося, скажуть експерти.
Буде дуже прикро, якщо наважаться щось фабрикувати, адже це велике горе для нашої родини і ми хотіли б знати правду. За три дні до пологів Віта здавала аналізи і все було гаразд. Що ж сталося того фатального дня?.. Беру Давидка на руки — плачу… Донька була б дуже щаслива — вона так чекала цієї дитини. Як би нам з чоловіком не було важко, задля світлої пам’яті нашої доньки будемо оберігати це осиротіле благодатне дитя від усіх негараздів світу…