Вирішила у вихідний прогулятися парком Національного відродження і виявила дуже цікаву річ. Попереду алейкою йшла жінка з пакунками. Раптом вона зійшла в кущі і пройшла крізь стіну, яка огорожує новобудови.
Що це було? Я не повірила я своїм очам. Жінка справді зникла. Я підійшла ближче, щоб роздивитися стіну. Лише тепер помітила добре протоптану стежку до бетонної огорожі. Вела вона до… Дверей? Хтось прорубав бетон і облаштував у ньому прохід.
Виглядало це, наче портал в інший вимір. Я вирішила зазирнути за двері. Почувалася, наче Аліса в Країні чудес. Сюрррриз… завішані клейонкою двері прочинилися.
Я очікувала побачити дивних тварин, охайні вулички, казкові будинки, дітей на майданчиках…
Натомість – хащі завалені сміттям, зарослі кропивою і ще якимось бадиллям… Ех… казка не відбулася…
Джерело: “Про те”.