Субота , 23.11.2024

У Тернополі помер поет і художник Михайло Левицький

Відійшов у засвіти перший голова першої в Україні крайової організації НРУ, поет, художник Михайло Левицький. Кажуть, що пан Михайло важко хворів, ось серце і не витримало.

Цьогоріч, 16 березня, Михайло Левицький відмітив 70-й ювілей. Чимало колег вітали видатного земляка зі святом. Журналісти писали про нього у виданнях краю.

Тим часом Михайло Левицький, будучи важко хворим, перебував у Петриківському обласному геріатричному пансіонаті.

 «Один із найславетніших тернополян, чи не найкращий поет краю за всю його історію, самобутній перекладач, талановитий художник, засновник і голова першої в Україні крайової організації Народного Руху Михайло Левицький став пацієнтом Петриківського будинку престарілих — своєрідного земного “раю” перед Небесним, – повідомив у мережі Facebook журналіст Михайло Маслій.

«І ось я біля ліжка Михайла Левицького у Петриківському пансіонаті. Він у важкому стані – лежить, майже не сідає, майже не говорить, але впізнав мене. Я мало що розумію, і мені за «перекладача» люб’язно погоджується бути санітарка Світлана, яка, як каже, тут розуміє кожного, навіть тих, хто не говорить взагалі…

– Михайло Левицький поступив до нас кілька днів тому, – розповів директор пансіонату Степан Глушок. – У нас перебувають одинокі люди пенсійного віку, або інваліди I чи II груп. Михайло – одинокий пенсіонер. Так склалося його життя, що з дружиною він давно розлучений, дітей не має.

Хоч у нас він і недавно, до нього постійно приходять знайомі, друзі, підтримують його. Персонал закладу допомагає пану Михайлові адаптуватися до проживання у нас. Як і інших  підопічних, його забезпечено харчуванням, одягом, зручним ліжком для важкохворих,  постійним наглядом лікаря та необхідними медикаментами. До нас також уже телефонували представники обласної ради та облдержадміністрації, облуправління соцзахисту, цікавилися, чим можуть допомогти», — писала про нього журналістка газети «Свобода».

Так на самоті, у чужих стінах відійшов у засвіти Михайло Левицький. Світла йому пам’ять!