“Коли Вікуся приїде?”: сусіди розповіли про родину з Тернополя, яка в ДТП втратила бабусю, маму та доньку

Сашко нині носить на могили квіти, каже, що мама, бабуся і сестричка з ангелами в небі.

Двадцять днів лікарі боролися за життя 5-річної Вікусі Рудої з Тернополя, яка 27 червня разом із мамою та бабусею постраждала в жахливій аварії неподалік села Озерна Зборівського району, та, на жаль, врятувати її не змогли. Матір дівчинки Мар’яна Руда та її бабуся Ольга Павелко загинули на місці ДТП, а Вікусю доправили до Тернопільської обласної дитячої лікарні в стані коми.

Усі ці дні дитина так і не приходила до свідомості. Коли сталася аварія, батько Вікусі Ярослав був на заробітках у США. Почувши страшну звістку, залишив усі справи і негайно прилетів додому. Поховав дружину та тещу, боровся за донечку… Щоб врятувати Вікусю, запросив лікарів з Ізраїлю, однак вони не могли нічим допомогти, не рекомендували в такому стані транспортувати дитину за кордон у клініку. 17 липня дівчинка померла…

За кермом автомобіля в момент аварії була Ольга, з невідомих причин вона виїхала на зустрічну смугу і зіткнулася з вантажівкою, в якій їхали військові. До лікарні були доправлені й солдати, вони отримали незначні травми. На похорон Вікусі приїжджали представники військової частини, щоб підтримати рідних загиблих у ДТП. Матір, донечку та бабусю поховали поруч у їхньому рідному селі Золочівка Козівського району. Того фатального дня вони прямували до села з Тернополя, куди їздили на закупи, пише НОВА...

— Усі сподівалися, що Вікуся виживе, молилися за неї у церкві, але… Батько дівчинки щодня був біля неї в лікарні, їздили до дитини дідусь, бабуся із Глинної, — розповіла секретар Глинської сільської ради Марія Репета. — Ярослав брав до лікарні й 7-річного сина Сашка. «Коли Вікуся приїде?!» — щоразу запитував братик. Лікарі давали лише 5%, що дитина виживе, та всі сподівалися… Неможливо було на похороні без сліз дивитися на Ярослава, дідуся, другу бабусю, які втратили найрідніших. Це велике горе для усього села. Вікусю ховали два священики, молитовно підтримали згорьовану родину.

Сашко нині носить на могили квіти, каже, що мама, бабуся і сестричка з ангелами в небі. Це християнська сім’я, діти завжди ходили з батьками до церкви, тому так і пояснюють хлопчикові велику втрату. Ярослав — люблячий турботливий батько, буде дбати про сина, але загибель рідних — рана назавжди… Поки що нема висновків експертиз щодо аварії, невідомо, чому Мар’яна несподівано виїхала на зустрічну смугу, хоч вона мала добрий водійський досвід. Надзвичайно боляче, але вже нічого не змінити: троє людей — в могилі.