У Тернопільській області, в післявоєнний період, для боротьби з поширеною на той час малярією, в 1948 році була створена Тернопільська обласна малярійна станція. У 1956 році місцева малярія на території області була ліквідована.
Сьогодні знову виникають ризики виникнення та поширення місцевої малярії на території області. Для цього є всі передумови, а саме:
– наявність і стабільна чисельність переносників збудників малярії (комарі виду Anopheles maculipennis);
– більше 30% водоймищ є анофелогенними, тобто придатними для розвитку комарів;
– за останні 10 років збільшилися терміни епідсезону: сезон ефективного зараження комарів збудником малярії з 87 до 110 днів; сезон можливого зараження людей – з 123 до 140 днів (з травня по жовтень);
– реєструються завізні випадки малярії;
– щорічно неблагополучні з малярії країни відвідує 6-8 тисяч громадян області;
– на територію області прибувають громадяни з ендемічних з малярії країн на постійне проживання чи тимчасове перебування.
Таким чином, епідситуація з малярії в області залишається нестійкою. До слова, цього року в Україні від малярії уже померло декілька людей.
Малярія – загрозливе для життя інфекційне захворювання, збудником якого є плазмодії, які передаються через укуси комарів. Захворювання проявляється, як мінімум, через 7 діб від зараження, максимум – через рік-півтора, в залежності від виду збудника, стану імунної системи організму людини. Малярію називають «мавпою» різних захворювань і вона може імітувати ГРВІ, грип, тощо.
Перебіг хвороби супроводжується гарячкою, ознобом, потовиділенням, збільшенням розмірів селезінки та печінки, характеризується хронічним перебігом з можливістю рецидивів, летальних завершень.
За даними ВООЗ, малярія продовжує загрожувати 40% населення світу. Щорічно малярією хворіє понад 500 мільйонів людей, а більш одного мільйона помирає від цієї хвороби.