Судитимуть зловмисника, який забрав життя 20-річного Віталія Гнатишина.
Наприкінці вересня до Тернопільського міськрайонного суду передана справа щодо вбивства 20-річного тернополянина Віталія Гнатишина. У ніч на 30 червня біля нічного клубу «Алюр» хлопця жорстоко побив 24-річний мешканець обласного центру Сергій Терендех. У стані клінічної смерті потерпілого доправили до лікарні, шансів вижити у нього практично не було, адже мозок був мертвий, але завдяки наполегливості та професіоналізму лікарів вдалося запустити його серце. Під апаратами хлопець ще прожив дев’ять днів, пише НОВА…
Підозрюваний у нелюдському вчинку — три місяці за ґратами, невдовзі він постане перед судом. Перше підготовче слухання по справі призначено на 26 жовтня. Протягом слідства рідні Віталія хвилювалися, щоб справу не зам’яли, щоб підозрюваного не відкупили, і на це були підстави, адже Терендех навіть не хвилювався за скоєне, не утікав із місця події.
Разом з ним судитимуть ще одного тернополянина — 25-річного Володимира Біляшевича, з яким вони й розпочали конфлікт із компанією незнайомих їм хлопців, серед котрих був Віталій, а потім перейшли до бійки. Біляшевич завдав ударів іншому юнакові з компанії, який теж є потерпілим по справі, і для якого дивом все обійшлося…
«За що?..» — щоразу запитуємо себе»
Уже після завершення досудового слідства стало відомо, що навіть попередня інформація поліції про трагічний випадок була неточною. Відеозапис із камер спостереження нічного клубу та покази свідків відтворили все, як було. Як виявилося, Терендех ударив Віталія в голову не рукояткою пістолета, як раніше повідомляли, а… кулаком.
Зброєю насправді в той час поруч розмахував 25-річний Володимир Біляшевич, із яким вони підійшли до компанії друзів. Віталій тієї ночі святкував свій день народження: посидів із друзями в ресторації «Ковчег», а потім вони подалися на дискотеку до «Алюра». Близько 3-ої години ночі хлопці вийшли на вулицю, викликали таксі, щоб їхати додому, але лічені хвилини внесли жахливі «корективи»…
— Лікарі казали, що Віталик проживе не більше п’яти годин, але син тримався за життя усіма силами… — витирає сльози його мати Галина Людвігівна. — Він був дуже доброю дитиною, ніколи не водився з поганими компаніями. Ми з чоловіком пильнували його. Хоча він рідко коли ходив гуляти вечорами, але, якщо таке було, то ми переживали, не могли заснути, поки не дочекаємось його. Так було й тієї ночі…
О 2.30 я зателефонувала до Віталика, сказав, що ще трішки побуде і приїде додому. О 3.07 я знову набрала, не підняв слухавки, але о 3.11 відтелефонував і сказав, що чекає з хлопцями на таксі. Його голос здався мені тривожним. За 5 хвилин я ще раз набрала, але він вже не відповідав… Нелюд ударив його о 3.15 год. О 3.35 до нас зателефонували з поліції, щоб ми приїхали до лікарні. Далі було дев’ять важких днів… Консиліум за консиліумом. Ми хотіли запросити нейрохірурга з Києва, але нам сказали, що це нічого не дасть…
Коли я на сьомий день зустріла біля реанімації лікаря-кардіолога, який тоді уночі 40 хвилин «запускав» серце сина і таки зумів досягти майже нереального, він лише зітхнув, мовляв, надії нема. «Дякую вам за ті дні, що ми були біля Віталика. За те, що я відчувала його тепло», — сказала я. Не знаю, як я витримала все… Після похорону потрапила до лікарні. «За що?..» — постійно запитуємо себе з чоловіком і не знаходимо відповіді. Як свідчили присутні під час інциденту, наш син стояв збоку і взагалі нічого не говорив до незнайомців, не провокував… Його вбили ні за що…
Не вбивство, а умисне тяжке тілесне ушкодження?..
Колосальні зусилля лікарів Тернопільської міської лікарні №2 щодо порятунку Віталія Гнатишина неоціненні для його рідних. Але, як згодом виявилося під час слідства, тих дев’ять днів, протягом яких ще билося серце хлопця, стали вирішальними під час інкримінування статті підозрюваному Терендеху. Здавалося б, він, безумовно, вчинив непоправне — забрав чуже життя, але оскільки Віталик помер через дев’ять днів, то затриманого обвинувачують не у вбивстві, а лише в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень.
А це різні статті Кримінального кодексу й різна міра покарання. Якщо за умисне вбивство (стаття 115) «світить» до 15 років тюрми, а то й довічне ув’язнення, то максимальний термін за умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121) — десять років тюрми. Власне, «підтягування під статтю» часто стає полем для маніпуляцій та зловживань, особливо якщо є кому і за що «витягувати» підозрюваного з-за ґрат і якщо нема прямих доказів.
Трагічний випадок біля «Алюра» зафіксувала камера, запис не знищили до вилучення поліцією, як це часто буває в кримінальних випадках, тому хронологія жорстокості Терендеха — очевидна й беззаперечна. Судмедексперт чітко описав, що Віталієві завдали двох ударів — у скроню і в щелепу. Це були професійні «відточені» удари. Пістолет, який на відео видно в руках Біляшевича, як з’ясувало слідство, — незареєстрований. Камера зафіксувала послідовність дій цього підозрюваного. Відеодоказ вивчить суд і дасть йому належну оцінку.
Адвокат підсудного — колишній… суддя
Коли поліція затримувала підозрюваних у ніч на 30 червня, вони та їхні друзі спортивної статури, за словами очевидців, погрожували правоохоронцям, навіть копали автівку. Зловмисники, як кажуть, були напідпитку: в Терендеха виявили в крові 1,4 проміле, інший фігурант справи відмовився пройти обстеження. Переповідають, що під час обрання затриманим міри запобіжного заходу до суду прийшли їх підтримати «накачані» молодики з татуюванням. Терендеха тоді посадили в СІЗО, а Біляшевача — під домашній арешт, а наприкінці вересня в останнього закінчився термін запобіжного заходу. Адвокат Терендеха — колишній суддя Апеляційного суду Тернопільської області Юрій Демкович, який пішов у відставку в грудні 2016-го.
— Будемо наполягати на суворому покаранні Терендеха, — каже брат Віталія Гнатишина Дмитро. — Після смерті брата ні затриманий, ні його рідні навіть не висловили нам співчуття. Коли я переглядав відеозапис інциденту, був вражений, що після жорстокого холоднокровного побиття мого брата й інших хлопців Терендех та Біляшевич байдуже походжали біля «Алюра». Через 10-15 хвилин підійшли до людей, котрі надавали допомогу братові, глянути, спокійно повернулися і пішли далі розважатися. Ні допомоги, ні переживання в їхніх діях я не побачив.
Є чимало запитань до слідства, скажімо, чому не врахували нашого колопотання стосовно притягнення до відповідальності третього учасника події, який був із Біляшевичем і Терендехом. У момент, коли Віталій з друзями чекав на таксі, з відео видно, що за ним спостерігав ще один невідомий, потім він привів Біляшевича і все почалося… Не виключаю, що це міг бути спланований напад. А ще видавалося, що з Біляшевича хочуть зняти усі обвинувачення, бо пістолет, який вилучили в нього на місці події, відправили на експертизу аж… 17 серпня — після того, як справу передали до Головного управління обласної поліції.
А перед тим слідчі запевняли мене, що чекають на експертизу пістолета, хоча насправді нікуди його не відправляли. Більше того, мені «замилювали» очі, нібито це іграшковий пістолет, який не впливає на суть справи, але, як згодом з’ясувалося, — бойовий. Можу тільки припускати, чому так відверто це заминали… Якби справу не забрала обласна поліція, думаю, підозрюваним інкримінували б набагато м’якші статті. Вболіваємо за справедливий розгляд справи в суді, однак хвилюємося, бо ж адвокат підозрюваного — колишній суддя, то чи не будуть судді лояльні до екс-колеги? Наша позиція незмінна — винуваті мають бути покарані.