Терноград оперативно. достовірно. цікаво Попри нелегку долю Тарас Шевченко любив подорожувати й багато де побував.
Зокрема, й на Тернопільщині. Свої враження Кобзар зобразив у кількох творах, а згадки про його перебування можна знайти як у місцевих архівах, так і в щоденниках культурних діячів.
Свого часу Тараса Шевченка обрали одним з членів етнографічної експедиції. Саме тому 10 жовтня 1846-го Тарас разом з групою відвідав родинний маєток Вишневецьких у Вишнівцях.
У середині жовтня того ж 1846-го Кобзар переїхав до Почаєва, аби дослідити документи XVII ст та стародруки. Власне тут Шевченко намалював чотири акварелі: «Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд)», «Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври», «Почаївська Лавра зі сходу» та «Почаївська Лавра з півдня»; а також ескізи «Почаївська Лавра зі сходу» і «Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд)» та начерк олівцем. Сьогодні оригінали знаходяться у Києві в музеї Кобзаря.
Проте не картинами єдиними займався Кобзар у Почаєві. Так, Тарас записав кілька пісень, плідно співпрацював з польським композитором та скрипалем К. Ліпінським. Також почав роботу над кількома поемами.
До слова, згадки про Почаїв можна зустріти в поемах «Слепая» (1842), «Невольник» (1845), «Петрусь» (1850).
У листопаді 1846-го Шевченко переїздить до Кременця. Тут він вивчає культуру, мистецтво, збирає народні пісні, робить зарисовки тощо. Левову частку часу Кобзар приділяє дослідженню сусідніх сіл, зокрема, Білокриниці. Усе це потім Тарас, будучи в засланні, згадує в повісті «Варнак» (1853—1854).
До слова, як згадував сам Шевченко, він марив побачити «Королеву Бону» та «Єзуїтський кляштор», тобто – відому гору з фортифікаційною спорудою та кременецький ліцей відповідно.
Що цікаво, у другій експедиції на Тернопільщину Кобзар відмовився брати участь. А незадовго до її початку поета заарештували.
Сьогодні місця, у яких побував Тарас Шевченко, позначені меморіальними таблицями, погруддями, пам’ятними знаками. У Кременці в краєзнавчому музеї навіть є Шевченківський зал, головною окрасою якого став «Малий Кобзар».
Христина СЛОТА
Читайте також:
Іван Франко на Тернопільщині: слідами великого Каменяра