Незважаючи на протести англійських клубів, саудівські гроші майже напевно все-таки прийдуть в “Ньюкасл Юнайтед”. Але чи будуть наслідки такими грандіозними, як очікується?
“Террикон” шукає відповідь на це питання…
Гроші в клуб з відносно славною історією буде вливати організація під назвою PIF – Public Investment Fund (Фонд Громадських Інвестицій). Він перебуває під непрямим управлінням уряду Саудівської Аравії, а очолюється наслідним принцом Мохамедом бін Салманом. Це персонаж з величезним впливом і можливостями, він неодноразово фігурував у рейтингах наймогутніших людей світу.
Щоправда, на його репутації лежить величезна пляма. У 2018-ому його звинуватили в організації вбивства опозиційного журналіста Джамала Хашоггі. І хоча силові структури Саудівської Аравії зробили все, щоб “відмазати” принца, осад, як то кажуть, залишився. Крім того, Мохамед бін Салман відомий як прихильник розвитку всебічних зв’язків з Росією, в тому числі — військових. Це теж йому пригадують при будь-якому зручному випадку. Звістка про те, що клуб АПЛ переходить в руки такої людини, викликало обурення ревнителів демократичних цінностей, які не могли второпати — як Ліга могла схвалити подібну угоду?
Але незважаючи на масове обурення, перехід “Ньюкасла” в саудівські руки вже навряд чи буде заблокований. І АПЛ доведеться змиритися з появою ще одного клубу, який володіє величезними фінансовими можливостями. Та що там величезними — практично необмеженими!
Фінансові аналітики просто руками розводять, коли їх просять оцінити можливості PIF. Це виглядає чимось позамежним навіть у порівнянні з потенціалом таких футбольних магнатів з Близького Сходу, як Нассер аль-Хелаїфі (власник ПСЖ) або Мансур ібн-Зайд (власник “Манчестер Сіті”). Отож, від “Ньюкасла” очікують найближчим часом якихось абсолютно немислимих трансферів, покупок таких молодих зірок, як Кіліан Мбаппе або Ерлінг Холанд за суми близькі до 300 мільйонів євро і навіть вище.
Але всі ці побоювання поки носять чисто абстрактний характер. Які б гроші не пропонували футболістам за перехід до “Ньюкасла”, йти туди зараз — втрачати кілька років міжнародної кар’єри. “Сороки” займають в АПЛ передостаннє місце з 3 очками в 8 матчах. Навряд чи вони з новими можливостями вилетять в Чемпіоншип, але до зони хоча б Ліги Європи їм — як до Місяця. Можливо, вони зможуть боротися за вихід до Ліги чемпіонів тільки в наступному сезоні. А можливо, і ні.
Крім того, саудівці не зможуть ось так просто взяти і влити в свій клуб величезні гроші. Зрештою, є ж фінансовий фейр-плей — і хоча існує безліч порівняно чесних способів його обійти, але на “Ньюкасл” тепер буде спрямовано безліч очей, і занадто нахабна грошова політика, безумовно, викличе різке неприйняття і протидію. Тому перспектива у “Ньюкасла” проглядається більш плавна і акуратна.
Вже оголошено про те, що взимку власники “сорок” мають намір витратити на посилення складу 60 мільйонів фунтів стерлінгів. Сума сама по собі скромна за мірками АПЛ, але для “Ньюкасла” — цілком солідна, якщо врахувати, що, наприклад, за весь минулий сезон його старі власники закупилися лише на 39 мільйонів євро. Цієї зими команду чекає точкове посилення — поява 2-3 якісних футболістів, які стануть зірками нинішнього складу, допоможуть залишитися в АПЛ і надати користь й надалі. Справжня трансферна буря розпочнеться пізніше.
Влітку 2022-го “Ньюкасл” обов’язково вломитися на трансферний ринок, потрясаючи грошовим мішком. Утім, далеко не факт, що й тоді виникнуть якісь особливо сенсаційні угоди. Все-таки для початку клуб повинен продемонструвати турнірний прогрес і європейську перспективу. Тільки після цього почнеться формування реальної зоряної команди — майбутнього гегемона АПЛ.
Величезне значення має також фігура “рульового проекту” — тренера, якого зможуть заманити до себе нові власники. Від цього залежить, як саме буде виглядати команда і кого будуть тягнути до неї з боку, тому що, скажімо, під Зінедіна Зідана піде одна закупівля, а під Антоніо Конте — зовсім інша. Утім, поки ніхто з грандів тренерського цеху не рветься на цю роботу, хоча в пресі вже смакується з десяток кандидатур.
Схоже, “Ньюкаслу” для початку світить більш скромна перспектива — на зразок тієї, яка була в “Манчестер Сіті” на старті їх дубайської епохи. Пам’ятаєте, тоді, влітку 2008-го, теж ходило безліч розмов про притягнення якогось елітного тренера. Але ніхто з них не клюнув, і в підсумку керувати командою було поставлено всього лише Марка Хьюза, якого лишили на цілих півтора року, поки, нарешті, не змогли домовитися з Роберто Манчіні.
Одним словом, не слід, як казав класик, очікувати занадто багато від кінця світу. Безумовно, саудівські гроші рано чи пізно призведуть до створення суперклубу АПЛ, до появи ще одного топ-клубу, який через якийсь час наведе «шороху» і в Європі. Але станеться це не раптом і не швидко.
Так що, якщо і розцінювати покупку “Ньюкасла” як революційну подію, то це швидше буде відкладеною революцією, яка по-справжньому розгорнеться перед нами через пару сезонів. Якщо на той час саудівці ще не втратять інтерес до проєкту, в якому можуть не побачити того, що бачать нині, на вході.
Читайте також:
Ліга Чемпіонів: “Шахтар” зазнав поразки від мадридського “Реалу” з рахунком 5:0