Терноград оперативно. достовірно. цікаво Експорт українського зерна – велика частина економіки країни та запорука продовольчої безпеки всього світу.
Із початку повномасштабної війни налагоджений процес вивозу збіжжя за кордон був зруйнований: росія заблокувала морські порти, через які транспортували основну масу зерна, а західного кордону – залізниць та автошляхів – виявилось замало, щоби у звичних обсягах вивозити товар.
Торік країни ЄС прийшли на допомогу: зняли обмеження на торгівлю з Україною та дали “зелене світло” транспортуванню збіжжя своєю територією. Далі – Україна могла транспортувати зерно до більш віддалених країн через порти Євросоюзу. Як результат, не враховуючи транзиту, наша держава в десятки, а подекуди у сотні разів збільшила ввіз зерна до Європи. Приміром, експорт до Словаччини зріс у 575 разів, до Румунії – у 690.
Однак, такі зміни не прийшлись до душі європейським аграріям. Українське зерно, яке ввозили дешевше, ніж його могли продавати місцеві виробники, перебило виторг європейським агрокомпаніям. Зрештою, Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія нещодавно вирішили тимчасово обмежити імпорт українського продовольства, зокрема, зернових. Чим загрожує агросектору та загалом економіці України таке ембарго – розбирались у Центрі громадського моніторингу та контролю.
Заборона може вплинути не лише на аграріїв, а і на кожного українця
Заборона імпортувати українське зерно, вочевидь, негативно вплине на українських аграріїв, які і без того переживали непрості часи: посівні площі та обсяги експорту товару – зменшились, а вартість посівної – зросла.
Точні обсяги збитків, завданих новим ембарго, експерти поки оцінити не можуть. Однак, воно точно позначиться на цьогорічній посівній кампанії, вважає генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» Роман Сластьон.
«Підрахунок ще не проводився, тому що ситуація не зовсім визначена. Дехто ще очікує можливості транзиту, ще не розвертає свої вантажівки чи вагони, не перетасовує в інші країни. Але це однозначно збитки. Збитки і через простій продукції. Багато виробників вже пройшли українську митницю, але не пройшли кордон з Польщею. Така продукція завертається назад, це рахується як імпорт назад до України з необхідністю сплати ПДВ та інших податкових зборів. Тому це доволі суттєва проблема і збитки будуть доволі великі», – зазначив він під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Як наслідок, вважає фінансовий аналітик Влад Пономар, зерна в країні стане тільки більше, і аграрії просто не знайдуть шляхи продажу. Тож, дехто і зовсім відмовиться від посівної. Це може позначитись на кишені кожного українця.
“Для України та пересічного українця це значні збитки. Це і втрата робочих місць, і падіння курсу гривні через зниження доходів від агроекспорту. А падіння курсу призведе до росту цін на товари”, – пояснив Пономар.
Ембарго грає на руку росії
Водночас, росіяни вкотре почали саботувати роботу “зернового коридору” морем. Зокрема, припинили інспекцію суден на вхід та вихід з українських портів. А 25 квітня звинуватили Україну у зриві “зернової угоди”. Мовляв, наші війська безпілотниками атакували окупований Крим.
Заборона експорту та транзиту українського зерна до частини європейських країн грає на руку росіянам, вважають експерти, адже окупанти зможуть ефективніше шантажувати світ штучним загостренням продовольчої кризи.
Що робити Україні та як допоможе Європа
На думку фінансового аналітика Влада Пономаря, Україна може зі свого боку допомогти у вирішенні проблеми.
“Українським експортерам потрібно дуже чітко дотримувалися умов зернового транзиту. А збіжжя, яке планують відправити до третіх країн, не повинно продаватися у Польщі, Словаччині чи Румунії”, – зазначив він.
В Євросоюзі, водночас, розкритикувати рішення країн заборонити ввіз українського продовольства.
“Важливо пам’ятати, що торговельна політика є винятковою компетенцією ЄС. Це означає, що рішення можуть ухвалюватися лише на європейському рівні. Тому односторонні заходи неможливі”, – сказала речниця ЄС з питань торгівлі Міріам Гарсіа Феррер.
Також у Єврокомісії пообіцяли фінансову підтримку аграріїв Польщі, Болгарії, Угорщини, Словаччини у сумі 100 млн євро для кожної країни. Однак, поки Єврокомісії не вдалось домовитись із представниками цих країн.
Читайте також:
Безробіття під час війни: вакансії є, працювати нікому