Дефекти вимови у дітей

Мовлення – це основний засіб спілкування та самовираження, який дитина починає розвивати з перших днів життя.

Проте у багатьох малюків процес формування мовлення супроводжується різноманітними труднощами, зокрема, дефектами вимови. Тому батькам слід знати, які бувають види дефектів мовлення у дітей, що їх викликає та як їх виправити, щоб уникнути труднощів у навчанні та в інших аспектах життя.

Види дефектів мовлення

Дефекти вимови – це порушення чіткості або правильності відтворення звуків. Вони можуть проявлятися по-різному залежно від причин і характеру порушення. Основні види дефектів мовлення:

1. Дислалія. Найпоширеніший мовленнєвий дефект, при якому дитина неправильно вимовляє окремі звуки, наприклад «р», «с», «ш». Причиною можуть бути як фізіологічні (неправильна будова органів артикуляції), так і психоемоційні фактори.
2. Дизартрія. В цьому випадку дефекти вимови пов’язані з недостатньою моторикою мовленнєвих м’язів через неврологічні порушення. Може бути порушений тембр, ритм і чіткість мовлення.
3. Ринолалія. Проявляється гугнявістю голосу через порушення в будові носовій порожнині або дефекти піднебіння. В деяких випадках причина прихована у вроджених вадах.
4. Алалія. Це затримка або повна відсутність мовлення у дитини внаслідок недорозвинення або пошкодження мовних зон у мозку. Алалія поділяється на моторну (дитина розуміє мову, але не може говорити) й сенсорну (малюк не розуміє чужої мови).
5. Заїкання (логоневроз). Характеризується частими повтореннями складів, паузами та напруженням під час вимови слів. Найчастіше пов’язане зі стресами або генетичною схильністю.
6. Фонетико-фонематичне недорозвинення (ФФН). Діти з таким порушенням плутають схожі за звучанням звуки, наприклад «б» і «п».

Про інші дефекти мовлення, які зустрічаються у дітей, можна дізнатися за посиланням https://dvclinic.com.ua/uk/rech/kak-ispravit-defekty-rechi-u-detej/.

Причини порушення вимови звуків у дітей

Досить часто батьки створюють середовище, яке сприяє появі дефектів мовлення у дитини, наприклад, при спілкуванні з нею сюсюкаються та неправильно вимовляють слова. В результаті малюк їм слідує та запам’ятовує неправильну вимову. Проте спровокувати дефекти здатні й інші фактори:

1. Фізіологічні особливості. Неправильне положення зубів, язика, щелепи або піднебіння часто ускладнює вимову звуків.
2. Неврологічні розлади. Ураження центральної нервової системи, наприклад, через травми або патології під час вагітності або пологів.
3. Психоемоційний фактор. Часті стреси, конфлікти в сім’ї чи страхи здатні спровокувати мовленнєві порушення.
4. Соціальні причини. Обмеження мовного середовища (наприклад, недостатнє спілкування з дитиною вдома).
5. Недостатній розвиток слуху. Поганий слух заважає дитині чути й правильно відтворювати звуки.

Інколи потрібне комплексне обстеження, щоб точно встановити причину проблем з мовленням, особливо у випадках, коли є підозра на розвиток патологій різного характеру.

Коли потрібно звернутися до фахівця?

У більшості дітей є проблеми з мовленням у віці до 4-х років, і це вважається нормою, проте в деяких випадках необхідно звернутися до фахівця в ранньому віці. Наприклад, затримку мовлення можна запідозрити, якщо дитина:

• до 1 року не лепече, не намагається повторювати прості звуки чи склади;
• до 1,5-2 років не вимовляє перші прості слова («мама», «тато»);
• до 2,5-3 років не складає простих речень з двох-трьох слів.

Обов’язково потрібно звернутися до логопеда у таких випадках:

1. У віці 5-6 років мовлення дитини важко зрозуміти навіть батькам або педагогам.
2. Малюк плутає звуки, наприклад, замість «кіт» говорить «піт», а замість «ліс» – «ріс».
3. Дитина говорить гугняво, занадто тихо або її голос здається ненатуральним чи напруженим.
4. Помітні паузи, напруження чи повторювання складів та звуків під час мовлення у віці від 3 років можуть бути проявом логоневрозу чи заїкання.
5. Дитина шкільного віку має поганий почерк, не знає правопису, погано запам’ятовує вірші, має труднощі з повторенням складів чи інші мовленнєві проблеми.

Батькам не варто чекати, що дитина «переросте» мовні труднощі. Навіть незначні дефекти краще оцінити спільно з фахівцем, адже рання діагностика – це запорука успішної корекції та швидкого прогресу. Отримати кваліфіковану допомогу при проблемах вимови у дитини можна в Центрі нейрофізіології Development Clinic https://dvclinic.com.ua/uk/.

Як подолати дефекти мовлення?

Корекція мовленнєвих порушень потребує системного підходу та терпіння. Для нормалізації вимови використовуються такі методи:

1. Робота з логопедом. Кваліфікований фахівець проводить діагностику мовлення у дитини, визначає причини та розробляє індивідуальну програму корекції. Наприклад, при дислалії використовуються вправи на тренування язика та артикуляційні рухи, а при дизартрії – комплекс роботи над моторикою та диханням.
2. Домашні вправи. Важливо регулярно займатися з дитиною вдома, наприклад, виконувати вправи для язика, губ і щелепи.
3. Читання казок і віршиків з чітким проговорюванням звуків. Корисні також ігри для розвитку фонематичного слуху, наприклад, знаходження слів на певний звук.

Створіть для дитини сприятливе середовище: підтримуйте її, уникайте насмішок або покарань через дефекти мовлення. Якщо проблема пов’язана зі стресами, доречною буде допомога психолога.

Якщо присутня неврологічна причина порушення мовленнєвого розвитку, важливо працювати спільно з неврологами, масажистами та іншими фахівцями. При фізіологічних дефектах (неправильний прикус, порушення слуху) може знадобитись ортодонтичне лікування чи інше медичне втручання.

Корисні поради для батьків

Щоб зменшити ризик виникнення дефектів вимови у дитини, зверніть увагу на наступні поради:

1. Стимулюйте розвиток мовлення з раннього віку. Читайте книжки, співайте пісні, розповідайте цікаві історії. Постійне спілкування сприяє збагаченню словникового запасу та правильній вимові.
2. Уникайте цифрової перевантаженості. Занадто багато часу з гаджетами може призвести до пасивного мовлення та поганого розвитку мовного апарату.
3. Використовуйте розвиваючі ігри з акцентом на вимову звуків, такі як «твістер для язика».
4. Не виправляйте дитину агресивно. Якщо дитина говорить неправильно, не варто постійно її перебивати. Краще повторіть слово правильно і запропонуйте сказати його ще раз.

Навіть якщо процес корекції вимови займає багато часу, пам’ятайте, що найважливіше – це підтримка й розуміння близьких. При своєчасному зверненні до лікаря та комплексному підході вдасться досягти помітного прогресу в розвитку мовлення.