Рада Європейського Союзу представила країнам-членам рекомендації щодо поступового завершення тимчасового захисту, який був наданий мільйонам українців після початку повномасштабного вторгнення.
Мета Брюсселя — забезпечити як безпечне і скоординоване повернення громадян України на Батьківщину, так і інтеграцію тих, хто вирішить залишитися в ЄС.
Центр громадського моніторингу та контролю детально вивчив, які саме механізми та терміни пропонуються.
Єдиний підхід і терміни
ЄС закликає всі держави-члени діяти злагоджено, застосовуючи спільний підхід на основі розроблених рекомендацій. Наразі дія тимчасового захисту в Євросоюзі продовжена до березня 2027 року. Очікується, що цей час дозволить окремим країнам підготувати необхідні умови як для добровільного повернення, так і для переходу до іншого статусу проживання.
У документі наголошується: «Хоча тимчасовий захист є виявом солідарності Союзу з народом України, він за своєю суттю є тимчасовим. Отже, необхідно забезпечити поступовий, сталий та добре скоординований перехід від цього статусу, коли умови в Україні стануть сприятливими для його припинення, зважаючи при цьому на можливості та потреби України у відновленні».
Варіанти: залишитися чи повернутися
Країнам-членам ЄС пропонується розробити механізми отримання дозволів на проживання для окремих категорій українських громадян, які відповідають певним критеріям. Ці критерії держави визначатимуть самостійно.
Підставами для отримання нового статусу можуть бути:
- Трудові відносини: наявність роботи, особливо для висококваліфікованих фахівців.
- Освіта: здобуття освіти.
- Родинні обставини.
Особлива увага приділяється сім’ям: Рада ЄС рекомендує дозволити батькам, чиї діти навчаються у школах ЄС, залишатися в країні до завершення навчального року, навіть якщо тимчасовий захист на той час вже закінчиться.
Також окремі рекомендації стосуються повернення осіб з інвалідністю. Воно має відбуватися з урахуванням спроможності України задовольнити їхні особливі потреби.
Підтримка повернення
Для полегшення процесу повернення Брюссель пропонує створити програми підтримки добровільного повернення. Планується надавати допомогу не лише індивідуально, а й громадам, до яких українці планують повернутися.
Ще одним інструментом, який можуть застосовувати країни-члени, є так звані «ознайомчі візити». Ці програми мають координуватися спільно в рамках ЄС і дозволять біженцям «перевірити стан сім’ї чи майна, оцінити рівень руйнувань у своїх громадах та загальні умови в Україні».
Кількість осіб під захистом
Від початку повномасштабної війни країну покинули мільйони громадян. За даними Агентства ООН у справах біженців станом на липень цього року, зареєстровано 5,643 мільйонів біженців з України, більшість з яких знайшли притулок у Європі.
Найбільша кількість українців, які скористалися тимчасовим захистом, перебувають у:
- Німеччині — 1,233 млн осіб.
- Польщі — близько 1 млн осіб.
- Чехії — 380 тис. осіб.
За опитуванням Gradus Research, частка тих, хто бажає повернутися в Україну, у 2025 році становить 64%.
Інформаційна підтримка
Рада ЄС наголошує, що рішення українців про повернення має бути ухвалене на основі всебічної поінформованості. Біженці повинні мати доступ до актуальних даних про безпекову ситуацію в рідних регіонах, а також про можливості зміни статусу в країні перебування.
Держави-члени зобов’язані забезпечити необхідні роз’яснення, зокрема через інформаційні кампанії. У рекомендаціях підкреслюється, що «вкрай важливо забезпечити, щоби повернення додому в Україну відбувалося впорядкованим та гуманним чином».
Попри підготовку до масового повернення, ЄС закликає враховувати індивідуальні обставини кожної людини, оскільки деяким особам може знадобитися більше часу для підготовки до повернення.
Читайте також:
Українці змінили орієнтири: Telegram витісняє телебачення
