Терноград оперативно. достовірно. цікаво Разом із Тернопільщиною тісно пов’язане ім’я Юліана Опільського – видатного українського письменника, історичного романіста.
Юліан Опільський (справжнє ім’я Юрій Львович Рудницький) народився в Тернополі 8 грудня 1884 року в багатодітній родині. Попри те, що його дату народження енциклопедії подають у грудні, є письмові джерела, які стверджують, що Юліан народився у жовтні.
У 1891 році – через деякий час після смерті матері – сім’я переїжджає до Львова. Там глава родини Лев Денисович викладає історію та географію, а також слідкує за навчанням дітей. У цей час Юрій навчається в Академічній гімназії, освоюючи природничі науки та іноземні мови.
У 1898 році після інсульту помирає батько, залишаючи чотирьох дітей. Найстаршому синові Левку тоді 23, Степанові – 22, донці Софії – 14, а Юрію – всього 13 років.
Дружність та родинна любов спонукали подальшому розвитку сім’ї. За Юрієм найбільше доглядала старша сестра, а також шкільна рада, особливо слідкуючи за його навчанням.
Після закінчення Академічної гімназії хлопець вступає до Львівського університету. Студії він закінчив у 1907 році вже у Ґраці (Австрія).
Варто зазначити, що Рудницький багато подорожував під час навчання в університеті. Хлопець відвідав Єгипет, Грецію та Італію. У ті ж часи він почав писати прозу українською та німецькою мовами, а також робив переклади з англійської.
Кілька років до та під час Першої світової війни Рудницький викладає історію та німецьку мову, а також активно пише прозу. З 1917 року – редагує шкільні підручники та очолює педагогічний журнал «Українська школа».
Зазначу, що саме Юліан Опільський – перший український письменник Тернопільщини. В його творчому доробку історичні романи, розповіді про події на українських землях, повісті та оповідання про Стародавній Вавилон, Грецію, Єгипет, Рим, Київську Русь.
Окрім художньої літератури Рудницький активно працював над створенням наукової. Так, у 1946 році у «Просвіті» вийшов «Підручник до науки німецької мови».
Для творчості Юрій завжди знаходив час, незважаючи на постійну зайнятість. У 1919 році він завершив роботу над своїм найбільшим твором – романом «Опирі» («Упирі»). Вже наступного року світ побачив його першу частину – «В царстві золотої свободи».
За всіма ознаками «Опирі» – це історичний роман у якому автор вдало змалював татаро-турецькі напади на рідну землю, польських шляхтичів, які тільки й думали про те, аби загарбати найбільше землі та люду, злигодні «ясиру» тощо.
У романі автор також показав своє відмінне знання історії – події та місця описані з максимальною точністю, які до того ж вдало введені в гострий пригодницький сюжет. Опільський не боявся давати оцінки та робити узагальнення, тим самим чітко показуючи певну проблему чи трагедію.
Не менш знатною вважають повість «Сумерк», яку після виходу в 1922 році одразу ж заборонили. Лише майже через 50 років – у 1970-му – її переклали російською мовою та видали у Москві.
Літератори відмічають, що у творах «Сумерк» та «Упирі» Опільський вів палку полеміку з романом «Вогнем і мечем» Генрика Сенкевича.
«Історичній прозі Юліана Опільського передувала наполеглива і багаторічна праця. Вже з дитинства його батько-історик збуджує у сина інтерес до вивчення важливих подій у долях слов’янських народів. Збережена досі бібліотека батька письменника, де зібрані книги з давньої історії багатьох вітчизняних та зарубіжних авторів, які, безперечно, збагачували знання майбутнього письменника», – у свій час пише про брата Софія.
Помер Юліан Опільський 9 лютого 1937 року у Львові, де його й поховали.
У Тернополі (до речі, як і у Львові) на честь відомого автора назвали вулицю, розташовану в старій частині міста, а на будинку, де проживала сім’я Рудницьких встановили іменну таблицю.
Христина СЛОТА