Терноград оперативно. достовірно. цікаво Про те, як функціонують секс-шопи в Україні, які товари стали дуже популярними та чому підлітки – це головний біль магазину інтимних товарів, 24 канал поговорив з власником української мережі секс-шопів 69.Toys Іваном Кришталем.
Чи мали ви власний бізнес до відкриття мережі секс-шопів?
Ні, до того, як розпочати комерційну діяльність у галузі продажів товарів для дорослих, жодного стосунку до бізнесу не мав.
Взагалі, я 14 років був офіцером Збройних Сил України. У 2013-2014 роках проходив службу у складі Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан. Коли почалася війна на Сході, мене повернули в Україну для служби у складі сил АТО. І от тільки рік тому звільнився із ЗСУ за станом здоров’я.
Ще будучи офіцером, я почав вивчати веб-програмування. І скажу, що деякі мої проекти досі використовують як у зоні Операції Об’єднаних сил, так і загалом в Україні.
Зрештою, весь цей час десь глибоко всередині в мені жеврів маркетинговий вогник.
Як підійшли до думки, що хочете стати власником секс-шопу? Адже бізнес для України доволі екстравагантний.
Я не знав, у якій сфері хочу себе реалізувати. Коли ще служив в армії, часто проходив співбесіди в IT-компаніях. Звісно, не тому, що хотів працевлаштуватись – для військовослужбовців це заборонено законодавчо. Просто мені було цікаво, чи я зможу їх “подолати”.
Згодом опанував HTML та CSS, PHP із JS, досяг успіхів у вивченні CMS (Content Management System) для онлайн-магазинів. Все це було у 2011-2013 роках. Тоді це були “не нагальні” знання. Вони стали у нагоді значно пізніше.
Коли звільнився із ЗСУ, вирішив, що хочу працювати на себе. Проаналізував ринок, підрахував гроші, які мав, і зрозумів – мені не варто йти у сфери з великою конкуренцією. В око впали магазини “для дорослих”. По-перше, мені це було цікаво. По-друге, на українському ринку не було багато серйозних конкурентів.
Далі розробив бізнес-план, пройшовши спеціальний курс, і захистив проект в одному із київських центрів зайнятості. Вже за тиждень я був засновником власного ТОВ.
Зараз робота кипить. Вже плануємо виходити за межі України. У планах – Європа та США. До речі, нашу концепцію і її реалізацію вже вподобали польські та іспанські інвестори.
Словом, ми не стоїмо на місці, розвиваємось. Так, цьогоріч відкрили офлайн-магазин у Києві. Прибуток від нього невеликий, але свою репрезентативну функцію він виконує.
Як на ваше рішення відреагувало найближче коло спілкування і чи мало для вас це вирішальне значення?
Відверто кажучи, мені здається, що друзі та знайомі досі не знають, чим я займаюся.
Моя ж кохана стала ідейною натхненницею цього проекту. Кажуть, що перед тим, як прийняти будь-яке важливе рішення, потрібно запитати жінку. Скажу, що в нашому випадку це працює на 100%. Фактично, менше ніж за рік 69.Toys став одним із найпопулярніших секс-шопів України. Всі наші рішення били точно в ціль.
Чи траплялися ситуації, коли вас запитували, ким працюєте, ви відповідали: “Я – власник мережі секс-шопів”, – і люди ніяковіли, реагували з непорозумінням або навіть агресивно?
Здається, якби я був молодшим на років так десять, то ходив би і пишався цим фактом. Особливо при знайомстві із дівчатами. Зараз же ставлюся до цього набагато стриманіше і професійніше. Товари, які ми реалізуємо, дарують радість людям, а інколи навіть є життєвою необхідністю. У якомусь сенсі почуваю себе лікарем.
Водночас, коли розповідав про це своїм екс-колегам по зброї, то здавалося, що вони або намагаються змінити тему, або зробити вигляд, що не почули.
А от з рідними все ж намагаюся не вдаватися в деталі. За тиждень у мене весілля. І в анкеті для ведучого потрібно вказати, чим займається наречений. І я ще досі вагаюся, бо не знаю, як сприймуть цю діяльність мої родичі та нареченої.
З якими проблемами ви зіткнулись, розпочинаючи свій бізнес?
Знаєте, не проблема зареєструвати ФОП або юридичну особу. Це все робиться дуже швидко. Веселощі починаються пізніше, коли треба платити податки. У нас така складна система, що доводиться чимало грошей витрачати саме на бухгалтерський облік.
З наболілого – це підлітки. Це взагалі одна з найбільших проблем. Вони дуже заважають роботі консультантів нашого call-центру. Неповнолітнім дуже цікаво нам дзвонити і говорити у слухавку різні сальні жартики або просто матюкатись. Таких дзвінків за день ми можемо отримувати десятками. По-перше, це набридає та відволікає. По-друге, треба витратити час на блокування номерів, з яких надходить телефонний дзвінок. По-третє, інколи стає так нестерпно, що доводиться повідомляти про такі дії підлітків правоохоронцям.
Також у цьому бізнесі активно процвітає “чорне SEO”. Це коли твій сайт намагаються хакнути і поставити там тисячі лінків на порносайти. Через ці посилання Google може просто викинути секс-шоп з результатів пошуку.
Чи існують в Україні закони, які регулюють розповсюдження товарів інтимного характеру? Як вони впливають на ведення вашого бізнесу? Наприклад, перешкоджають ввозити певні групи товарів або є заборона реклами секс-шопів, або вивіска на магазині має бути певного “не кричущого” розміру тощо?
Продавати товари інтимного призначення – не праски реалізовувати. Окрім законів, які стосуються взаємодії покупців та продавців, ми керуємось законом “Про захист суспільної моралі”. Там описано, наприклад, де не можна рекламувати свій товар – це житлові будинки, держустанови, мистецькі будівлі, підземки, у метро, у місцях громадського відпочинку тощо. Словом, простір для реклами небагатий.
Також секс-іграшки повинні мати герметичну упаковку, спеціальне маркування, містити повідомлення, що це продукція сексуального характеру і продаж неповнолітнім заборонений. Тож наші клієнти і клієнтки – це люди, які досягли повноліття.
Вивіски не можуть бути зухвалими, особливо із зображеннями статевих органів людини. Та вже, напевно, всі знають, що магазин із написом “18+” та великим червоним серцем є секс-шопом.
Треба ще “обороняти” свій сайт від неповнолітніх. Проте відповідальність за відвідування онлайн секс-шопів покладається на тих, хто займається їхнім вихованням. За статтею 184 Кодексу про адміністративні правопорушення батьків цих дітей навіть можуть оштрафувати.
Загалом, влада не намагається встромляти нам палки в колеса.
Чи отримували ви скарги або погрози від релігійних організацій або таких, що ревно боронять “суспільну мораль”?
На щастя, ще з ними не стикалися. Хоча знаємо, що один з наших конкурентів у Львові був змушений переїхати з будинку, який розташовувався неподалік церкви.
Як гадаєте, українці та українки вже минули той етап, коли секс-шопи сприймались як щось аморальне?
До нас люди не потрапляють випадково, а йдуть цілеспрямовано. Тож принаймні ті, хто є нашими клієнтами, лояльно ставляться до покупок інтимних товарів. Проте людей, які відвідують секс-шопи, могло б бути й більше, якби не певна стереотипність ще з радянських часів.
Кілька місяців тому статтю про мене та мій бізнес почали жваво обговорювати на одному з російських форумів. Здається, ростовському. Модератори-пропагандисти намагалися надати матеріалу забарвлення “загниваючої Європи”. Втім, більшість читачів нон-троль абсолютно адекватно відреагували на текст навіть в РФ.
Впевнений, що вже через досить короткий проміжок часу секс-шопи стануть такою самою буденністю і звичайним явищем, як це є в Америці чи Європі.
Чи велика в Україні конкуренція у цьому бізнесі? Тобто наскільки затребувана у нас продукція сексуального характеру?
Секс-іграшки продають як в магазинах, так і в інтернеті. Рахували, що офлайн-крамниць у Києві десь 60. Онлайн-магазинів на території України – 40.
Загалом, перші секс-шопи у нас почали з’являтись ще в 90-х, а інтернет-бутіки – коли для українців сам інтернет став більш-менш доступним.
Щодо попиту, то на цей бізнес, окрім інших чинників, впливає навіть кінематограф. Коли вийшли “50 відтінків сірого” попит на товари БДСМ різко поповз вгору. З’явилось багато охочих ставити “експерименти” з бандажами, кнутами та масками.
Також свята на кшталт Дня всіх закоханих. Напередодні 14 лютого відвідуваність нашого сайту мало не б’є рекорди. Українці, так би мовити, хочуть показати свою любов на ділі.
Люди якого віку є клієнтами/клієнтками ваших секс-шопів? І хто більше зацікавлений у продукції секс-шопів – чоловіки, жінки, представники/представниці ЛГБТІК-спільноти?
Якщо порівнювати у відсотковому співвідношенні, то це 65% чоловіків і 35% жінок переважно у віці від 25 до 35 років. Аналітики щодо приналежності людей до тієї чи іншої спільноти у нас немає, оскільки клієнти не часто ідентифікують себе. Але ми бачимо посилання на наш магазин на спеціалізованих форумах.
Яка категорія товарів є найбільш популярною?
Жінки часто купують сексуальну білизну чи еротичні костюми, чоловіки – подарунки для коханих у вигляді розкішних вібраторів.
У нашому секс-шопі є 120 різних типів продукції. За популярністю стабільно спочатку йдуть вібратори та фалоімітатори. Трохи рідше купують товари для анального сексу, страпони та БДСМ-товари. Фактично в кожному замовленні присутній лубрикант для вагінального чи анального сексу.
Чим клієнти/клієнтки керуються більше при виборі і замовленні товарів – чи у належних гігієнічних умовах зберігається товар чи умовами анонімності? Як ви забезпечуєте конфіденційність?
У цьому бізнесі продукція повинна мати не просто “товарний вигляд”, а виблискувати чистотою. Тому недопустимо, щоб на прилавках товар був у неналежному вигляді. Демонстраційна продукція не може бути реалізована, і клієнт повинен бути певний, що його покупка не була в чиїхось руках. Тому весь товар, який призначений для контакту із геніталіями, повинен бути надійно запакований у заводську плівку чи коробку із пломбами, які не зривалися чи не відклеювалися. Також всім клієнтам окремо радимо використовувати антибактеріальні засоби перед застосуванням тієї чи іншої іграшки.
Анонімність – це слово, яке ми використовуємо для доставки кожного товару. 90% клієнтів додатково запитують нас про збереження їхньої конфіденційності. Ми робимо усе, щоб переконати їх – ми не кидаємо слів на вітер.
Всі наші замовлення надійно запаковуються в непрозорий матеріал, який не може бути випадково відкритий чи розірваний. Рельєфний товар, який тактильно чи візуально може видати себе, запаковується у спеціальну коробку. На пакуванні не може бути жодних символів чи логотипів, які б могли видати товар, що всередині.
Ми дуже серйозно ставимося до обробки та збереження інформації про замовлення та клієнтів. Так, наша база використовує сучасні системи захисту, і після того, як замовлення вважається виконаним, воно перестає бути доступним для огляду чи модерації.
Як ви перевіряєте, чи зможе людина, яка претендує на роботу у секс-шопі, працювати у такому “екзотичному місці”? Загалом, чого вимагаєте від кандидатів/кандидаток?
Під час співбесіди ми приносимо декілька велетенських ділдо і спостерігаємо за реакцією кандидата на вакансію. Одразу видно, чи зможе людина працювати у секс-шопі. Зазвичай, жінкам краще вдається така робота.
Думаю, всі розуміють, що продавати фалоімітатори чи помпи для члена – це не мобільні продавати. Відтак, сором’язлива людина у нас би навряд прижилась.
Людина має бути охайною, вміти встановити довірливий контакт з покупцем, доглядати за своєю зовнішністю. Вітаються знання з анатомії людини та розуміння того, як інтимні іграшки можуть вплинути на організм людини, самопочуття, статеві органи тощо.
Чи є працевлаштування у вашому секс-шопі офіційним? Тобто чи погоджуються люди, що у їхній трудовій книжці буде написано “місце роботи – секс-шоп”?
Виключно офіційним. Наші співробітники не відчувають жодного дискомфорту від запису у своїй трудовій книжці нашого магазину, оскільки у відповідній графі зазначається ТОВ “ТОЙС ЛТД”. Саме так звучить наша юридична назва. Але думаю, що деякі працівники і не відмовились би від слів “секс-шоп” у своїй трудовій.
Іграшки ламаються. І секс-іграшки не виключення. Колись колега розповідав, як його батько шукав роботу і йому запропонували ремонтувати секс-іграшки. Чоловік, ошелешений такою пропозицією, відмовився. Чи бували у вас подібні випадки “важкого пошуку фахівців/фахівчинь”, які б ремонтували зламане?
Товари інтимного характеру обміну та поверненню не підлягають. Однак на всі секс-іграшки, в яких присутній механізм, що вібрує, чи будь-який інший електронний пристрій, діє гарантія.
Але як перевірити товар, який вже побував в найпотаємніших місцях іншої людини, на справність? Часто, якщо річ не дорога, просто повертаємо покупцеві кошти або замінюємо на інший товар. Якщо ж товар з преміум-сегменту, то доводиться вдаватись до гумових рукавиць і перевіряти справність чи несправність такої одиниці. При виявленні несправності товар відправляється виробнику, який повинен мати відповідних спеціалістів.
В майбутньому плануємо запуск власного виробництва секс-іграшок. Гадаю, що питання кадрів тоді і постане. Можливо, вища на 10-20% заробітна плата допоможе з підбором кандидатів. Буде задачка для HRу.
Кому ви за жодних умов не продали б свій товар?
За жодних умов – дітям! Всім іншим наш товар можу тільки рекомендувати.
У які кумедні ситуації ви потрапляли, будучи власником мережі секс-шопів?
Здається, що кожного разу, коли клієнт приходить в наш магазин і робить замовлення – це міні-кумедна історія. От заходить людина в магазин, а, де потрібний товар лежить, не знає. Обережно підходиш до неї і напівпошепки, щоб інші відвідувачі магазину не почули і щоб не злякати клієнта запитуєш: “Вам щось підказати?”. На що ще тихіший голос відповідає: “Мені потрібна … потрібна така штука…, яка може використовуватися одночасно двома… дівчинами… ммм”.
Інколи просто перебираєш усі можливі варіанти, щоб вгадати товар, на який потрібно вказати.
Дуже цікаво спостерігати, як відвідувач, який вже обрав товар, чекає, поки всі інші залишать магазин, щоб безтурботно підійти до каси для розрахунку.
А ще кумедна і водночас прикра для мене ситуація була майже на самому початку бізнесу, коли ще особисто здійснював кур’єрську доставку Києвом. Приїхав за зазначеною адресою, де на мене чекав міцної статури чоловік, якому я привіз ексклюзивну іграшку шведського бренду. Вартість цієї іграшки складала близько семи тисяч гривень.
Покупець видався знаним психологом і, наполігши на огляді товару, почав систематично “запудрювати” мені мізки своєю балаканиною. Як виявилося пізніше, дочекавшись втратою мною пильності, він підмінив товар в упаковці на якийсь дерев’яний брусок.
Після огляду іграшки сказав, що це не той товар, який він замовляв. Сів у машину на польських номерах і поїхав у невідомому напрямку. Я дуже “зрадів”, коли повернувся на склад і побачив в упаковці зародок Буратіно замість ексклюзивної мрії будь-якої жінки. Сподіваюсь, він хоч використав цей шедевр за призначенням.
Автор: Наталія Печерська