Терноград оперативно. достовірно. цікаво На Апеннінах за останні кілька років помітно збільшилася присутність молодих українців, а саме чоловіків до 35 років, стверджують активісти громади. Нагальні проблеми нового покоління іммігрантів пов’язані з працевлаштуванням.
Це їм дається важче, порівняно з батьками-мігрантами, які прибували на Апенніни чверть століття тому.
Та окрім роботи й навчання, молодь дбає і про дозвілля в рідному колі: в Римі минулої суботи відкрили українську дискотеку «Трембіта style», пише Радіо Свобода.
Танцювальні ремікси Соні Кей, Джамали, Злати Огнєвич, Ірини Федишин, гуртів Onuka та Mirami, ще широкий спектр англомовних композицій – і жодного треку російської поп-музики.
Так вирішили організатори римської дискотеки – подружжя молодих українців Марта і Віктор Філонові, які відомі активною діяльністю у соціальній мережі Фейсбук. Кажуть, що прагнуть задіяти ровесників до активного відпочинку і відірвати їх трохи від комп’ютера та чатів.
«Я розумію, що є Фейсбук, соціальні мережі забирають багато часу. Молодь нікуди не виходить, бо вони постійно сидять у комп’ютерах. Для української молоді в Римі взагалі нічого немає, а нас тут тепер дуже багато. Ми подумали, що саме української дискотеки у місті немає, і вирішили її організувати», – зазначила 28-річна Марта Філонова.
На розважальний захід зібралася сотня осіб. Для ініціаторів це успішний початок, і вони планують об’єднувати молодь під ритми українського диско двічі на місяць. Втім, це не єдина можливість проведення дозвілля на чужині. Незначна частина української молоді в Італії гуртується довкола осередків УГКЦ. Там організовують заняття співом і танцями, вивчення італійської мови, подорожі Апеннінами та солодкі чаювання або кулінарні забави з ліпленням вареників.
Нелегальний статус не дозволяє навчатися
Молодіжна спільнота парафії св. Сергія і Вакха в Римі налічує півсотні постійних учасників віком 25–35 років, розповідає Радіо Свобода семінарист Володимир Крамар, відповідальний за роботу з молоддю. Порівняно з іншими молодіжними осередками по Італії, це велика кількість, говорить він, і продовжує розповідь про своїх ровесників.
«З досвіду нашої парафії, де регулярно по неділях і на свята збираються молоді люди, майже всі вони працюють. 60-70 відсотків з них мріють вчитися в Італії, принаймні закінчити якісь професійні курси. Але їх стримує нелегальний статус і брак документів для участі у програмах профорієнтації чи зарахування до місцевих вишів. Однак ці люди працюють над собою, щоб здобути італійський диплом і зачепитися в Італії», – додає Володимир Крамар.
Пасторальний координатор для українців Італії о. Володимир Волошин із Флоренції зауважує, що церковних спільнот уникають люди, які приїхали на навчання. В Італії студентів українського походження налічують 2 тисячі осіб, дані державного інституту статистики ISTAT. За словами отця Волошина, ця категорія молоді не прагне спілкування зі співвітчизниками-трудовими мігрантами, ба більше, дивиться на них з іронією.
«Приїздять дуже багато молодих людей, які не мають почуття ні релігійної, ні національної належності. Певно, вони походять з таких сімей, де їм ніхто того не прищепив. Тому часто так важко їх запросити до участі в якійсь справі, взагалі виходити з ними на контакт. Хіба що приходять, коли шукають роботи. Це сумно, бо таких людей прибуває щораз більше», – підсумовує отець Володимир Волошин.
А новим шукачам заробітків, каже священик, доводиться важче, ніж 25 років тому, через брак робочих місць і збідніння італійського населення.
Більшає мігрантів-чоловіків
Тенденцію помолодшання української діаспори, яку помічають активісти громади, поки що не відображають офіційні дані місцевих інституцій. Станом на 1 січня 2016 року за інформацією Міністерства праці і соціальної політики Італії, середній вік представників української спільноти сягає 44 років. Українців віком до 30 років, які легально й постійно перебувають на півострові, лише 20 відсотків, тоді як тих, кому за 50, – удвічі більше. Загальне число українських мігрантів упродовж останніх чотирьох років зросло від 200 до 240 тисяч осіб, звітує державний інститут статистики ISTAT. За неофіційними підрахунками, вважають, що українців на Апеннінах понад півмільйона.
Державна статистика в Італії відзначає, що від початку російської агресії на Донбасі на десять тисяч побільшало чоловіків з України.
«Це відчутно вже трохи на парафії під час роботи з молоддю. Раніше серед нас була левова частка дівчат. Нині можу стверджувати, що кількість дівчат і хлопців практично однакова. Звичайно, у загальному вимірі по Італії жінки ще переважають в українській спільноті іммігрантів, їх офіційно майже 80 відсотків», – ділиться спостереженнями семінарист Володимир Крамар із Рима.
За даними міністерства праці і соціальної політики Італії, українських чоловіків поменшало в cередовищі тих, які у віці 15-29 років не працюють і не вчаться (феномен NEET – Not engaget in education, employment or training). Загалом на півострові таких бездіяльних громадян України 10 тисяч, що становить незначних 4 відсотки від усіх іммігрантів з-поза меж ЄС.
У пошуках місця під сонцем
Більшість молодих українців Італії виконують некваліфіковані роботи переважно у сфері домашнього обслуговування і одночасно через навчання прагнуть поліпшити професійні можливості, а відповідно соціальний статус. Окремим фахівцям із медичною освітою вдається підтвердити свої дипломи і знайти роботу за фахом. Дівчата після курсів естетистів обирають ремесло перукарки чи манікюру. Так само, як і мігранти старшого покоління, вони мріють про швидке повернення додому.
Один із таких оптимістів – 32-річний івано-франківець Василь, який 5 років тому почав з роботи механіка, а нині він планує здобути диплом туристичного гіда. Наразі заробляє на життя тим, що супроводжує мандрівників визначними місцями Вічного міста.
«Грошей на квартиру заробив, на відкриття бізнесу також тут заробив, але для запуску власної справи в Україні слід мати або багато знайомих, або ще більше грошей. Чекаю, поки ситуація в Україні стабілізується. Чи я вірю у це? Я на це сподіваюсь», – ділиться думками іммігрант у спілкуванні з Радіо Свобода.
Щороку десятки тисяч дипломованих італійців віком до 40 років емігрують з рідної країни. Мета – реалізація професійних планів у Німеччині чи Великій Британії, бо через поширене кумівство і брак меритократії на батьківщині не бачать перспектив. Їхні українські однолітки, попри труднощі, намагаються бачити і виборювати своє місце під італійським сонцем.
Як стало відомо, у вересні наступного року в Римі відбудеться Форум української молоді Західної і Центральної Європи. На полях масштабного заходу науковці з України та з-за кордону обговорюватимуть проблематику у трьох аспектах: шкільна молодь, академічна і молоді сім’ї.