У четвер, 7 грудня, Верховна Рада ухвалили бюджет на 2018 рік. 273 депутати підтримали закон з численними поправками з голосу.
Уряд називає кошторис 2018 року – бюджетом зростання. Але більші цифри не завжди означають покращення, пише “ВВС-Україна”.
ВВП
Передусім, оптимістичні оцінки уряду базуються на прогнозі, що наступного року український ВВП зросте на 3% проти 2% зростання, що очікуються за підсумками 2017 року.
Втім, у бюджеті на 2017 рік уряд так само закладав зростання ВВП на 3%, проте ці очікування не справдилися.
Тим часом економіки європейських сусідів України є значно вищими.
Так, у третьому кварталі 2017 року у порівнянні з тим самим періодом попереднього року ВВП Румунії зріс на 8,6%, Чехії й Польщі – на 5%, Словаччини – на 3,4%.
ВВП Естонії, Латвії й Литви зросли на 5,2%, 6,2% і 3,4% відповідно.
Українська ж економіка у третьому кварталі 2017 зросла лише на 2,1%. Звісно, треба враховувати, що після анексії Криму і початку конфлікту на сході країни у 2015-2016 роках українська економіка втратила до 20% ВВП.
Проте і експерти, і представники бізнесу кажуть, що розрив у швидкості зростання економіки позбавляє Україну інвестицій, що ідуть в країни із кращими показниками ВВП.
Ще більш очевидним розрив стає, якщо оцінити ВВП на душу населення.
У Центральній Європі і Балтійських державах цей показник коливається від $18 226 (Чехія) до $9 474 (Румунія), а в Україні він становить $2 185.
Мінімалка
Аби почати долати цю прірву уряд передбачив подвоєння мінімальної зарплатні у бюджеті 2017 року – вона зросла до 3200 грн.
Проте у бюджеті 2018 такого зростання вже не буде. “Мінімалка” зросте на 16% – до 3723 грн.
При цьому прожитковий мінімум становитиме 1700 грн на місяць.
Утім, президент Порошенко попросив уряд передбачити можливість підвищення мінімальної зарплатні до 4 100 грн.
Але зробити це можна буде “за підсумками поліпшення інвестиційного клімату і надходжень до бюджету, за підсумками півріччя або трьох кварталів”.
Інфляція
Урядовці твердять, що навіть якщо таке підвищення і відбудеться, воно не призведе до зростання цін. Те саме вони говорили і рік тому, коли закладали подвоєну “мінімалку” у кошторис країни.
Проте під кінець року навіть Національний банк визнав, що це підвищення додало 2-2,5 процентні пункти до інфляції у 2017. А підвищення пенсій, яке стало можливим, зокрема, і завдяки підвищенню зарплат, підштовхнуло ціни ще на 0,3-0,6 пункти вгору.
Загалом, уряд розраховує завершити 2017 із інфляцією у 11,2%. А у 2018 знизити її до 9%. У бюджет 2017 року була закладена інфляція у 8,1%.
Субсидії
Якщо у первинному варіанті бюджету на 2018 рік видатки на субсидії становили 55 млрд грн, і ще 7 млрд грн субсидій уряд планував віддати “під опіку” місцевої влади, то згодом вирішили усю суму субсидій виплачувати централізовано, а також збільшити її до 71 млрд грн.
До цієї суми зараховано і 9 млрд грн субсидій, які уряд не виплатив у 2017. Потреба у субсидіях виявилася майже на 16 млрд грн більшою від первинних розрахунків.
У 2015 році, коли уряд ухвалив рішення про початок підвищення комунальних тарифів до ринкового рівня, видатки на субсидії становили 18 млрд грн.
У 2016, коли було запроваджено єдину ціну на газ, ці видатки складали вже 47 млрд грн.
У бюджеті 2017 на комунальні субсидії спочатку було виділено 47 млрд грн, але за рік ці видатки були збільшені на 14 млрд грн.
У 2014 році, коли низькі ціни на газ для населення дотувалися через “Нафтогаз”, дефіцит державної компанії становив 120 млрд грн. Лише за перше півріччя цього року компанія отримала прибуток у понад 23 млрд грн.